Із селекційного центру Інституту рослинництва імені Юр'єва, що постраждав від російських обстрілів, вдалося врятувати кілька зразків сої, соняшника та вівса. Доктор наук Сергій Авраменко намагається проростити зернові та зернобобові, аби отримати нові сорти з рослин, що пережили російську агресію.

Селекційний центр Інституту рослинництва знаходиться в Елітному, що розташоване між Вільхівкою та Кулиничами. Цієї весни тут пролягла лінія фронту. На початку травня ворожий снаряд залетів у приміщення центру. Почалася пожежа, яка знищила майже всі зразки насіння, яке збиралися пересівати.

20% зерен проросли

Двічі на рік деякі сорти зернових та бобових культур потрібно пересівати, аби покласти у Банк рослин вже насіння нового урожаю. Для цього ще взимку зразки ярових культур відвезли до Елітного, аби висіяти, як потеплішає. Та не судилося. Коли співробітник інституту, доктор наук Сергій Авраменко разом з колегами нарешті зміг потрапити до приміщення, надій на те, що насіння вціліло, було дуже мало.

"Я знайшов сою на першому поверсі під купами попелу — там вигоріло не все. Цокольний поверх вогонь не зачепив, а другий вигорів весь. Там плавився метал, і текли ріки плавленого металу", — згадує науковець.

Колись Сергій Авраменко проводив експеримент: намагався проростити німецьку пшеницю, що випадково знайшли у діжці часів Другої світової війни на Барвінківщині. Тоді не вийшло. Цієї весни вчений вирішив повторити дослід із соєю. Складність експерименту полягала в тому, що на Харківщині дуже мало земель, придатних до вирощування сої — хіба що на північному заході регіону.  Тож Сергій посіяв свою "сою з пекла" у Краснокутській громаді. І, на диво, з горілих зерен піднялися паростки.

За спостереженнями Сергія Авраменка, проросло приблизно 20% зерен. Тільки восени, коли соя дасть плоди, можна буде сказати, що це за сорт. Скоріше за все, на огороді дослідника їх декілька. У селекційному центрі зберігалися різні сорти, кожен лежав окремо, мав номер і був підписаний. Під час обстрілу та пожежі всі ємкості попадали, а насіння перемішалося. 

Нічим збирати урожай

Окрім сої, Сергію Авраменку вдалося врятувати кілька насінин кукурудзи, але ця культура не зійшла. Дивом знайшлося просо — на другому, вщент згорілому поверсі. Його під час обстрілів накрило відром, тому насіння не постраждало від вогню. Просо Сергій Авраменко сіятиме восени.

На жаль, зараз у вчених з Інституту рослинництва є можливість займатися сівбою лише у невеликих масштабах. Навіть ті озимі сорти, які пересіювали восени, ніяк зібрати. Від обстрілів сильно постраждала інститутська техніка: трактори, комбайни та автомобілі, які знаходились в Елітному. 

"Комбайни, сівалки, техніка – все розбомбили. Якось намагаємося із трьох згорілих тракторів зібрати один. Механізаторів теж не вистачає, люди роз'їхались", — розповідає Авраменко.

Ще одна проблема — заміновані поля Інституту, біля яких тривали активні бойові дії. В Елітному поле озимої пшениці розмінували відразу, як бійці ЗСУ відігнали подалі російську армію, але цілком можливо, ще до жнив саперам треба буде пройти там ще раз. 

З великими труднощами вдалося засіяти кілька ділянок землі соєю, соняшником та кукурудзою. Допомогли фермери, які поділилися з науковцями засобами захисту рослин. Безліч сортів зернових та зернобобових пересіяти не вдалося, а це означає, що зразки втратять свої властивості. На думку Сергія Авраменка, Інституту рослинництва варто було б залучити інші наукові установи в безпечних регіонах України, аби пересіяти насіння з банку рослин. Але керівництво наукового закладу пробує подолати проблеми самотужки.