Олександр Кизь із Нововодолазької громади став на захист України на початку повномасштабної війни. Зв'язок із ним обірвався два роки тому.

Увесь цей час родина чекає, коли можна буде провести пошукові дії, аби віддати останню шану захисникові. Олександр Кизь служив старшим стрільцем-оператором механізованого батальйону у складі штурмового полку "Скала", відбивав ворожу орду на Донецькому напрямку. Він зник під час бойового завдання 24 січня 2024 року поблизу Авдіївки у Покровському районі.

"Життя Олександра Кизя було сповнене героїчних моментів, самовідданої боротьби за наше майбутнє, за незалежність України. Він мав незламний дух і світлу віру в Перемогу. За характером був спокійним і врівноваженим, у мирному житті не відмовлявся від будь якої роботи. Відремонтувати, полагодити, допомогти — для нього було звичайною справою. Доля не раз випробовувала Олександра. В ранньому віці в нього померла мама, пізніше пішов із життя тато, а потім вже після загибелі нашого Героя померла і татова дружина, яка його виховувала. Саме їй вручили сповіщення про те, що він зник безвісти. Та вона так і не дочекалась більше ніяких новин. Олександру не судилось створити сім’ю, сповна насолодитись життям. Всі ці плани і мрії довелось відкласти. Йому здавалось, лише до закінчення війни, й аж ніяк не назавжди", — повідомили у Нововодолазькій сільраді.

Рідні Олександра Кизя звернулись до суду, аби визнати його офіційно загиблим під час виконання бойового завдання.