На Харківщині протягом семи днів побратими виносили бійця з обмороженням

Чоловік провів понад 50 днів з обмороженням ніг на позиціях.

З Купʼянського напрямку до Харківського військового шпиталю привезли піхотинця, який обморозив ноги ще у середині лютого. 

53 доби з обмороженням ніг, а загалом — 120 днів на позиціях провів Сергій на своїй ділянці фронту.

Через обстріли броньована техніка не могла заїхати на позиції, щоби евакуювати нерухомого бійця. Уперше він відчув, що обморозив ноги, 15 лютого, саме були сильні морози. Але не зважив на це, бо буквально за три дні почалася відлига, і їхню позицію затопило.

"Десь 13 годин я черпав воду. І вже 18-го лютого я побачив, що стопи сильно розпухли, я вже не ходячий був. А з березня вже почав гнить. Евакуювати мене не могли, бо було багато FPV, не дозволяла погода і не було ким замінити мене. До мене лише восьмий чоловік, який мав мене міняти, дійшов... Ті люди, які мали змінити, потрапляли під мінометні та FPV- обстріли", — розповідає Сергій.

Виносили його побратими протягом семи днів.

"Перші метрів 700 мене ніс на руках "Скіф", з яким я був знайомий лише два тижні до того. А потім ще четверо несли, а потім —ще троє. Усі хлопці молодці, всім велике дякую…"

38-річний Сергій пішов служити добровольцем у квітні 2022, за цей час був і в морській піхоті, і в розвідці, і в СЗЧ. На позиції під Купʼянськом, порахував вже на лікарняному ліжку, пробув рівно 120 днів.

Стопи врятувати Сергієві не вдалося — обмороження надто важке, кажуть лікарі.

"У квітні ми вже не чекали таких обморожень, але доставляють бійців, у яких були проблеми з евакуацією, з логістикою. Головне, що пацієнт живий. Обмороження у нього — третього і четвертого ступеня обох стоп з розвитком вологої гангрени та некрозів. Тому було прийняте рішення про ампутацію обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини обох гомілок", — пояснює начальник відділення хірургічної інфекції та термічних пошкоджень шпиталю Володимир Купріянчук.

Військові медики цю зиму називають значно важчою за попередні — саме через кількість обморожень та їхню тяжкість, бо евакуація поранених із передової стає все довшою та важчою через розширення кілзони.

"Поєднання бойової травми —-вогнепальних поранень — і саме холодової травми, яка, на жаль, на фоні тяжкої крововтрати, на фоні зниження імунітету, на фоні поранення, ця холодова травма дуже швидко прогресує і, на жаль, у випадках, де у здорового організму можна було б зупинити і повернути назад — у військових, які тривалий час перебувають в обмежених умовах на передовій, ці процеси є незворотніми", — каже провідний хірург харківського військового шпиталю Сергій Шипілов.

У Сергія попереду тривале лікування, потім — реабілітація і протезування.

Як писав KHARKIV Today, Харківський шпиталь відтепер має власну сонячну підстанцію. Лікарня відтепер зможе працювати без перебоїв навіть у разі відключень.