План мобілізації для Харківщини став більш адекватним.

Про це повідомив військовий комісар Харківського обласного територіального центру комплектування полковника Володимир Арап. У березні цього року він казав про те, що мобілізаційний план для регіону трохи завищений. Зараз, за його словами, у Києві з розумінням ставляться до того, що частина так званого "мобілізаційного ресурсу", тобто, чоловіків від 27 до 60 років, виїхала за межі області.

"Нам дають плани в рази менші, ніж на Дніпропетровську область, хоча на початок війни ресурсів у нас  було більше", — каже Володимир Арап.

За районами плани теж розподіляють в залежності від того, чи була територія під окупацією, наприклад, план для Богодухівського району вищий, ніж для Куп'янського, бо з останнього виїхало багато жителів.

Останнім часом військові комісари активніше проводять мобілізацію через підприємства, хоча іноді стикаються з певним супротивом з боку керівників.

" Нам набагато простіше працювати з підприємствами, бо вони надають звітність, дивимось, хто з них підлягає призову і вже по цьому переліку здійснюємо оповіщення. Іноді мені починають телефонувати керівники: от, ви хочете всіх у нас забрати, наше підприємство зупиниться, але ми пояснюємо, що цей перелік військовозобов'язаних, яких ми викликаємо — це для уточнення даних. Нагнітати паніку я не раджу.  Якщо у вас є дефіцитні працівники, яких неможливо замінити — виходьте на контакт з начальниками центрів комплектування, спілкуйтеся", — каже керівник обласного терцентру комплектування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи можуть 17-річні випускники виїхати за кордон? Роз'яснення військового комісара 

Також повістки продовжують вручати на вулицях та в торгівельних центрах і закладах харчування, а от ловити чоловіків за адресою проживання військові комісари не планують.

"Дуже тяжко вручити повістку на дому. По-перше, потрібно потрапити до самого дому, треба чекати, поки хтось виходитиме з під'їзду. Квартири можуть відкрити, а можуть і не відкривати. Ми нічого не можемо зробити з цією людиною, якщо вона не дає дозвіл зайти до себе в оселю — ми не зайдемо. Як правило, ніхто не відчиняє", — пояснив Володимир Арап.