Селищу Борова Ізюмського району знову загрожує російська армія. Як і на початку квітня 2022 року, місцевих жителів закликають негайно евакуюватися. Селище знаходиться на лівому березі річки Оскіл, де окупанти мають успіх.

13 листопада в Офісі президента мають ухвалити рішення про повну примусову евакуацію всього населення з лівого берега Борівської громади. На відміну від лібовережжя Куп'янського району, на Борівщині є газ, електрика, працюють поштові служби та магазини. Але загроза для усіх населених пунктів Заоскілля однакова — армія Росії.

Попросили банки працювати

Колись Борова була районним центром, після реформи децентралізації стала центром громади в Ізюмському районі. До війни тут проживало 15 000 людей. З квітня по жовтень 2022 року Борова була в окупації, а після звільнення почалися інтенсивні обстріли. Від самого початку повномасштабного вторгнення населення селища зменшується: з 8 000 одразу після звільнення до 2600 у вересні цього року. Зараз немає і стількох. 

"На сьогодні на лівому березі налічується 2450 чоловік, цифра приблизна, бо люди щодня виїжджають. За останній місяць — після того, як було прийнято рішення про обов'язкову евакуацію дітей — половина населення селище покинула", — розповів KHARKIV Today  селищний голова Олександр Тертишний. 

Примусову евакуацію сімей з дітьми з Борівської громади оголосили 15 жовтня. На той час в селищі та його передмістях проживало 119 дітей, зараз лишилося тільки семеро. 

На відміну від лівого берега Куп'янського району, де вже немає ані електрики, ані газу, ані опалення, борівським комунальникам вдається забезпечити всі ці послуги. Попри те, що кожна п'ята будівля в селищі розбита, а з адміністративних споруд не вціліла жодна, у жовтні дивом запустили систему опалення. Для цього довелося закрити сотні вибитих вікон у багатоповерхівках. Є електрика та газ, за винятком тих сіл, що вже перебувають безпосередньо в зоні бойових дій. Працюють крамниці та "Нова пошта", приїздить мобільне відділення "Укрпошти", хворі можуть звернутися в лікарню, хоча половина медиків вже поїхала у більш безпечні райони.

"Сьогодні провів нараду з представниками банківських установ, попросив їх поки що працювати", — каже голова громади. 

За таких умов жителі Борової могли б і далі жити вдома — рівень обстрілів в селищі приблизно такий же, як і в Харкові. Але справа в тому, що ворог загрожує громаді не лише з повітря, а й по землі. Після того, як росіяни вийшли на Першотравневе, до околиць Борової їм лишилось 14 кілометрів.  

Є лише дві дороги

Борова знаходиться на лівому березі річки Оскіл. Росіяни регулярно обстрілюють переправи, тому є ризик того, що жителі селища опиняться в пастці: попереду — ворожа армія, а позаду — тільки річка і жодного мосту, аби через неї перебратися. Саме тому місцевих жителів вирішили вивезти заздалегідь, не чекаючи, поки росіяни відріжуть усі шляхи до відступу.

"Евакуація з точки зору логістики буде проходити важче, ніж у Куп'янському районі.  Безпекова ситуація не дозволяє використовувати певні шляхи, є лише дві дороги, через які можна вивезти людей, вони складні. Ми можемо всіх вивезти і за тиждень, і навіть за три дні — аби люди тільки захотіли. Є купа транспорту", — повідомив KHARKIV Today голова "Координаційного гуманітарного центру" Євген Коляда.

Як підказує досвід волонтерів, зазвичай таку кількість людей вивозять протягом місяця. Але Євген Коляда певен, що деяка частина населення не захоче їхати, як це сталося в Куп'янську, звідки досі вивозять бажаючих, хоча фронт уже підійшов на три кілометри до міста.

"Люди не те щоб ухвалили рішення лишитись, вони просто щось чекають, але потроху виїжджають, бо насувається зима, немає опалення. Щодня ми вивозимо з цього напрямку по 10-15 чоловік", — каже Коляда.

З Борівської громади волонтери евакуюють в середньому 30-40 людей на добу, але після того, як на вищому рівні буде ухвалене рішення про повну евакуацію, процес має прискоритися. У Борівській селищній раді передбачають, що найважче буде вмовити виїхати жителів села Піски-Радьківські. Там лишається ще 900 чоловік, а фронт звідти знаходиться на відстані 20 кілометрів, тож місцевим жителям ситуація не здається критичною.