Рсійський агент, якому обіцяли 50 000 доларів за вбивство голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, мав подвійне громадянство та ретельно переховувався у Харкові. Вистежити його допомогли свідки, а висунути обвинувачення змогли за експертизою ДНК.

Майже через пів року після затримання кілера у Харкові його справу передали до суду, і тільки тоді поліція відзвітувала про проведену спецоперацію. Спочатку слідчі розслідували кілька справ, адже 55-річний завербований чоловік навесні 2024 року здійснив кілька злочинів у місті. Він смертельно поранив військового на Салтівці, підпалив МСЕК і Шевченківську райадміністрацію. Тільки згодом поліцейські зрозуміли, що це робить одна людина, і не кілька.

Начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції Харківщини Сергій Болвінов детально розказав про людину, яка заклала вибухівку під автівку начальника Дергачівської МВА і планувала трьома гранатами убити начальника ХОВА Олега Синєгубова.

"Для нас ця справа почалася п’ятого березня 2024 року. На Салтівці вогнепальне поранення в спину отримав військовий, він помер у швидкій. Свідок побачив пораненого біля під’їзду та викликав швидку, але врятувати його було вже неможливо. Слідчі одразу кинулися шукати гільзу, бо кулі в тілі не було, вона пройшла навиліт, пробила легені. Вони запідозрили, що вбивця міг слідкувати за жертвою, а сам напад стався в іншому місці. Поліцейські вирішили відновити маршрут військового у вечір нападу. Оперативники продивилися камери, зрозуміли приблизно, куди найчастіше ходив вбитий. А потім взяли секундомір та пройшли весь шлях і з’ясували: того вечора військовий йшов додому від молочного магазину, через спортивний майданчик, по доріжці. Саме там металошукачі знайшли гільзу. А оперативники – двох свідків. Від двох хлопців, які пробігали неподалік саме в момент нападу, слідчі дізналися, що вбивця вистрибнув з кущів, свідки чули крик : "Стій, с*ка!". Як ми дізналися пізніше, цих двох хлопців нападник спочатку теж вирішив вбити, але потім передумав", — повідомив Болвінов.

Експерти звернули увагу на гільзу. Вона була від доволі рідкісної зброї, це спецпатрон до пістолету ПСС, який використовують тільки російські спецпідрозділи. Тим часом оперативники вивчали камери, допитували місцевих і зрозуміли, що убивця живе десь поблизу. Один зі свідків повідомив, що схожий чоловік лишив йому ключі від орендованої квартири. У квартирі слідчі знайшли той самий пістолет (їх усього 200 штук у світі) з номером 048, тротил та інші речі. Також тоді змогли вилучити зразки ДНК злочинця та його відбитки пальців. Слідчі з’ясували, що вбивця орендував житло за фальшивим паспортом.

Згодом у місті трапилось кілька надзвичайних подій, які на перший погляд не було пов'язані між собою: підрив будівлі Шевченківської адміністрацї, підпал автівок військових, спрацювала вибухівка біля дверей МСЕК. Один зі свідків дає опис нападника, який співпадає з убивцею.

"Оперативники порівнюють записи зі своїх реєстраторів, знаходять на них схожого за описом, ймовірного палія. Більше того – один з поліцейських впізнає його. Декілька років тому цього чоловіка його вже ловили за дрібні крадіжки, тоді його прізвище було Безсмертних. Оперативники роблять якісне фото з реєстратора. Тоді слідчі встановлюють за фігурантом цілодобове спостереження і бачать, що він регулярно заходить на територію одного з садових товариств на околиці міста, на вулиці Клочківській. Поліцейські вирішують розпитати людей, показують фото і натрапляють на продавчиню з кіоску в Малій Данилівці. Жінка теж впізнала його і розказала – що ця людина поводиться дивно, дійсно бачила його не один раз. І її дуже здивувало те, що він з’являється то з вусами, то без вус, то на велосипеді, то без нього. А в садовому товаристві керівник вказав на один з будиночків і розповів, що ця ділянка давно покинута, власники виїхали, але останнім часом там господарює незнайомець, входить та виходить, прибирає ділянку та спалює сміття. Оперативники йшли буквально слід у слід за цим ймовірним палієм. Вже знали, що він постійно перевдягається, носить з собою в пакеті запасну куртку. Але в будиночку вже нікого було, нічого підозрілого не знайшли. Та саме докази з цього місця допомогли потім розкрити всю справу", — згадує Болвінов.

На ділянці слідчі знайшли упаковку від картоплі по-креольськи та від кефіру, з яких взяли зразки ДНК та з'ясували місце, де злочинець міг робити покупки. Охорона магазину упізнала чоловіка, який викрав продукти. Саме у цей час "пазл" почав складатися, і поліцейські зрозуміли, що усі попередні справи пов'язані між собою. Коли експерти порівняли зразки ДНС з квартири на Салтівці, де вбили військового, та зразки з пляшки від кефіру, то зрозуміли: це була одна людина. Вони уже знали його ім'я.

"Завдяки відбиткам пальців з місця іншого злочину, квартири, яку орендував вбивця, слідчі ще тоді встановили його особу. Пробили відбитки і одразу побачили, що це Олександр Голуб/Безсмертних, він дійсно проходив у нас по дрібних крадіжках, по двом з епізодів навіть відсидів. Навколо садового товариства починається масштабна спецоперація, весь район оточили, влаштували справжнє полювання. Але зловмисник більше не з'явився. Ми вже знали майже все про нього та його родину і мали інформацію про те, що у нього є будинок в Козачій Лопані. І тоді поліцейські вирішують просто сісти на електричку, яка ще ходить туди, та поїхати. Але на харківському вокзалі Голуба вони не побачили. Група проїхала ще кілька станцій. І раптово, хвилин за двадцять після відправлення з Харкова, на третій станції "Підгородня" в останній момент до вагону застрибує наш фігурант. Двері за ним зачиняються, поїзд рушає і тікати вже нема куди, хоч він і намагався. Оперативники УКР швидко прибрали з вагону пасажирів, дістали зброю та затримали його", — розповів начальник Слідчого управління.

Через кілька годин після затримання підозрюваного поліцейські отримали інформацію про те, що хтось заклав вибухівку під автомобіль начальника Дергачівської МВА Вячеслава Задоренка. Він помітив щось підозріле під машиною і викликав поліцію. Вибухотехніки виявили вибухівку та знешкодили її. На відео з камер поліція побачили свого "знайомого" в одязі працівника комунальних служб. Вибухівка, яку він заклав, мала спрацювати під час руху.

"Два кілограми сімсот грамів вибухової речовини гексаген – це був дуже потужний пристрій, вибух був би руйнівним і скоріш за все, машину би просто розірвало, постраждали б і люди навколо, а у водія просто не було б шансів вижити. Але щось пішло не так – з вибухівкою начальник адміністрації проїздив п’ять днів, і вона чомусь не спрацьовувала. Це можна назвати щасливим випадком і великим везінням. Та завданням зловмисника було суто закладення пристрою. Таке замовлення він отримав від куратора з 5ї служби ФСБ, а саму бомбу забрав у визначеному місці зі спеціальної закладки. Все це він розповів нам вже сам. Він взагалі все розповів. Коли знешкодили пристрій, він вже був затриманий – звісно, такого він не очікував, був спантеличений, зразки ДНК з вибухівки співпали з його зразками та тими двома, що ми отримали раніше", — каже Болвінов.

Наступною жертвою мав стати начальник Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов. Про це кілер повідомив уже після затримання і сказав, що мав убити посадовця трьома гранатами на публіці: диверсант чекав чергового російського обстрілу по житловому будинку з великою кількістю жертв, коли голова ХОВА буде на місці. "Вусач" планував кинути гранату у натовп, а потім втекти.

Убивцю затримали. За словами Болвінова, підозрюваний задоволений собою та навіть вважає себе російським Бондом і мріє про перемогу РФ у війні, а сам хоче стати популярним і потрапити на обмін.

Слідчим він також розказав, що перейшов кордон у лютому 2024 року пішки, щодня виходив на зв'язок з російськими спецслужбами, на радіоринку купував нові телефони, контракт із ФСБ підписав у 2024 році, отримував щомісячну зарплату 1000 доларів. За вбивство військового йому обіцяли 30 000 доларів, але врешті заплатили лише 15.