Харківське державне авіаційне виробниче підприємство належить державі. Але є законопроєкт, за яким завод можуть виставити на приватизацію. Інвестори обіцяють, що на заводі щорічно зможуть випускати п'ять АН-74 та АН-140.

29 листопада у Харківській облдержадміністрації підписали меморандум "Про взаємодію щодо відновлення випуску літаків на Харківському державному авіаційному підприємстві". Йдеться про потенційного інвестора, який готовий брати участь у конкурсі із приватизації заводу, якщо ХДАВП потрапить до списку об'єктів підприємств, які можуть бути передані у приватні руки на різних умовах. Вкласти гроші готовий український авіабудівельник, але не свої. Тоді на заводі зможуть відновити літакобудування.

"Сьогодні, на мій погляд, ми знаходимося в одному кроці від історичної події щодо Харківського авіаційного заводу. Після деяких переговорів дійшли висновку, що нам потрібно підписати меморандум з нашим внутрішнім інвестором. Інвестором, який реально дуже вболіває за авіагалузь, з підприємствами, які мають на меті не похорон Харківського авіаційного заводу, а навпаки — його нове життя", — розповів тимчасово виконувач обов'язків голови Харківської облдержадміністрації Олександр Скакун.

За його словами, "Укроборонпром", до складу якого входить завод, підтримує як законопроєкт про приватизацію ХДАВП, так і цей меморандум про наміри.

"Укроборонпром" підтримує цей законопроєкт. Тому вони підтримують і цей меморандум. Відволікати чиновників "Укроборонпрому" від їхньої роботи, щоб вони прилітали з Києва, ми вважаємо недоцільним, бо вони й так у темі", —  пояснив Скакун.

Меморандум підписали:

• тимчасовий виконувач обов'язків голови Харківської облдержадміністрації Олександр Скакун;
• голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко;
• президент АО "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв;
• голова правління АТ "ФЕД" Віктор Попов;
• генеральний директор ПрАТ "Авіакомпанія Константа" Михайло Пінкевич;
• голова профспілки працівників авіабудування і машинобудування України Ярема Жугаєвич;
• голова профкому авіазаводу Михайло Погорєлов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харківське авіапідприємство отримало замовлення на техобслуговування літака Ан-74

"ФЕД", "Мотор Січ" і "Константа" готові брати участь у конкурсі, коли буде ухвалено закон про ХДАВП. Компанії готові викласти за завод суму із вісьмома нулями і погасити борги перед співробітниками.

"Я думаю, якщо ми говоримо про ефективність подальшого життя заводу, ми маємо спиратися на внутрішнього інвестора, який зацікавлений у конкретних діях. Ми знаємо, що на заводі є борг перед приватними кредиторами приблизно 1,5 мільярда гривень, на заводі є заборгованість перед "ФЕД", "Мотор Січ" і "Авіакомпанія Костанта" готові брати участь у відкритому конкурсі, якщо буде ухвалений закон про приватизацію цього підприємства. Я не маю права казати про цифри, про суму, яку ці компанії готові викласти за цей завод, але я точно скажу — це сума з 8 нулями. Водночас наші колеги беруть на себе перемовини з кредиторами щодо приватного боргу — вони його беруть на себе. І вони готові будуть виплатити заборгованість перед працівниками за останні роки — заробітну плату. Тобто, вони й цей борг теж беруть на себе", — повідомив Олександр Скакун.

Державний борг Харківського державного авіаційного виробничого підприємства — непідйомний, тому перед приватизацією його просять списати. За словами Скакуна, йдеться про суму 2,6 мільярда гривень.

"Це такий непідйомний борг і жодна компанія не зможе оперувати цим боргом надалі. Тому якщо парламентарі підуть нам назустріч, розглянуть цей закон і ми матимемо підприємство, виставлене на приватизацію, у якій можуть брати участь будь-які кандидати, це можуть бути іноземні компанії, внутрішні компанії", — каже Скакун.

Потенційні інвестори хочуть привести завод до робочого стану, продати недобудовані літаки, а також зайнятися модернізацією.

"Відновлення Харківського авіаційного заводу — головний біль останніх восьми років. Були спроби залучення інвесторів. Якщо немає внутрішнього інвестора, зовнішнього інвестора знайти важко. Ми ставимо завдання насамперед — приведення заводу до робочого стану. Друге питання, це реалізація існуючого парку недобудованих літаків. Третє — безумовно, лінійка та, яка існує на ХАЗі, має високу конкурентоспроможність, але за певних умов, це стосується насамперед модернізації найголовнішого продукту — АН-74. І тут я глибоко переконаний, що ми залучимо іноземних інвесторів, які братимуть участь у модернізації", — повідомив голова правління АТ "ФЕД" Віктор Попов.

За словами Попова, для національного авіаперевізника, створення якого анонсував президент, також могли б використати літаки Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

"Я глибоко переконаний, що і літаки виробництва ХАЗ також можуть посісти гідне місце у здійсненні цієї ідеї. Ставлячи за мету відновлення роботи ХАЗу, ми повинні чітко розуміти, що ми повинні зайняти свою нішу у світовій авіаційній індустрії. Ми абсолютно чітко переконані, що на нових ринках — турецькому, індійському, арабському, азіатському — ми знайдемо своє гідне місце", — розповів голова правління АТ "ФЕД" Віктор Попов.

Президент АТ "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв вважає, що заводу потрібно дозволити купувати російські комплектуючі. Для цього потрібний мораторій уряду.

"Ми б'ємося за ваш авіаційний завод з 2011 року. У 2011 році, коли було ухвалено закон про партнерство приватного бізнесу і держави, ми ("Мотор Січ") подали заявку, щоб приватизувати харківський завод. Після 2014 року все це було зруйновано. У мене таке враження, що ви чекаєте тут багату людину, яка прилетить на блакитному вертольоті і мішки з грошима розкидатиме тут, гаситиме борги. Виступаючи у парламенті, я заявив, що потрібно виконати, щоб запрацював харківський завод, кілька умов. Перше — ухвалити закон, який зараз лежить у черзі, щоб його ухвалили. Друге, і це найголовніше, щоб на п'ять років нам дали мораторій на придбання російської комплектації. Якщо ви думаєте, якщо зараз ми прийдемо на завод, де ми візьмемо комплектацію на ці літаки? Ми у себе за десять років на 40 типах двигунів поміняли всю російську, радянську комплектацію та витратили ще мільярд доларів... Якщо нам не дозволять мораторій на п'ять років, ми замінимо разом із ДП "Антонов" комплектацію на АН-140 та на АН- 74", — пояснив Богуслаєв.

Він уточнив, що кабіни літаків потрібно міняти на цифрові.

"Застаріли кабіни, кабіни мають бути цифрові. Вже стрілочних приладів немає у світі. Їх немає, їх треба міняти на цифру. Водночас при заміні аналогової кабіни на цифрову на 400 кілограмів літак стає легшим", — повідомив президент АТ "Мотор Січ".

За словами голови Харківської облради Тетяни Єгорової-Луценко, потрібно зробити все, щоб виключити деталі виробництва РФ із технологічного циклу.

"Я думаю, що сьогодні здригнулися саме ті інвестори, які планували забудувати там квартал. Тому що зрозуміло, що це наразі може бути неможливо. Я, як голова облради і депутат, маю зробити все можливе для того, щоб люди, які працюють на цьому підприємстві, почали отримувати зарплату і підприємство почало працювати. Я вважаю, що у нас війна, тому якщо експерти мають різну думку, що необхідно долучати саме представників РФ чи є можливість не долучати. ​​То моя позиція, зробити все — щоб не долучати", — розповіла голова Харківської облради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Співробітники Харківського авіапідприємства полетіли до Єгипту

Також готова підтримати авіапромисловість авіакомпанія "Константа".

"Сьогодні авіакомпанія "Константа" — одна з найбільших компаній-експлуатантів літаків Антонова, зокрема  АН-74. Ми дуже зацікавлені у відновленні роботи та ефективній роботі Харківського авіаційного заводу. Ми готові надати замовлення на ремонт, модернізацію літаків Ан-74 і підтримати колектив, підтримати авіапромисловість", — повідомив генеральний директор авіакомпанії Михайло Пінкевич.

На авіапідприємстві не всі підтримують нинішнього керівника Олександра Кривоконя, який вважає, що літаки на ХДАВП випускати вже не можна.

Нагадаємо, керівництво Харківського авіапідприємства виступило проти приватизації. Там вважають, що законопроєкт прописаний таким чином, що не дає шансів викупити підприємство представнику трудового колективу або впливовому іноземному інвестору, який прагнув розвивати авіазавод.
​