Землі історико-культурного призначення вартістю майже 250 мільйонів гривень багато років тому за "схемою" передали у власність приватній фірмі.

Це відбулось попри рішення Харківської обласної ради у 1986 про державну охорону об’єкту культурної спадщини пам’ятку археології "Кургани". Тоді шістьом курганам неподалік Пісочина присвоїли охоронний номер 2266, у 1987 році біля пам’ятки археології встановлено охоронну зону по всій площі курганів та на відстані 50 метрів від їхніх меж. У 202 році кургани були внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення (охоронний номер 5046-Ха).

Проте у 2007 році Харківська районна державна адміністрація "нарізала" наділи і передала 28 мешканцям державні акти про право власності на землю. А згодом земля опинилася у руках приватної фірми.

"У подальшому вказані 28 земельних ділянок відчужені на користь товариства з обмеженою відповідальністю та об’єднані в єдину земельну ділянку площею майже 46 га. Водночас проведеним за ініціативи Харківської окружної прокуратури Харківської області археологічним дослідженням встановлено, що на вказаній земельній ділянці частково знаходиться об’єкт культурної спадщини пам’ятки археології місцевого значення  «Кургани (у кількості 6 од.)», охоронний номер 5046-Ха. Надання земель історико-культурного призначення із розташованою на них пам’яткою археології у приватну власність прямо заборонено законодавством у сфері охорони культурної спадщини", — повідомили у Харківській обласній прокуратурі.

Прокурори подали до суду, відкрите провадження.

Ще у 2014 році керівник археологічних розкопок ХНУ ім. Каразіна Вячеслав Бородулін розповідав про цінність скіфських курганів неподалік Пісочина.

"Пісочинські кургани виділяються не тільки своїми значними розмірами (внутрішні камери були 4x4 м) й складністю обладнання поховальних споруд, а й цікавими знахідками. Так, під час розкопок одного з курганів під 7-метровим насипом знаходилося парне поховання, здійснене в ІV столітті до н.е. Знатна дівчина-скіф’янка була похована в парадному одязі, верхня частина якого майстерно розшита золотими бляшками із зображенням голови скіфа. Головний убір прикрашений 50 золотими підвісками, жолудями й масивними золотими пластинками та бляшками, на яких зображені міфічні тваринні й рослинні орнаменти. Також тут знаходились золоті сережки у вигляді кілець із закріпленими на них фігурками тварин з єгипетського фаянсу; фаланги пальців прикрашали 7 золотих безрозмірних каблучок. Друга жінка, похована в кургані, також належала до знатного роду, про що свідчать її речі: золотий перстень, унікальні золоті серги; золоті нашивні бляшки з зображенням крилатого оленя прикрашали одежу знатної скіф’янки. Пишність похоронного обряду підкреслюють масивні лещата для м’яса, велике бронзове дзеркало, амфора, туалетні приладдя, глиняний посуд, в тому числі й грецький чорнолаковий канфар (кубок для пиття). Розміри кургану та розташованого в ньому дерев’яного склепу, пишний поховальний обряд, а також золоті речі свідчать про те, що тут було поховано представників місцевої знаті", — цитувала ученого ГО "Пісочинська ініціатива".

За словами Бородуліна, під час розкопок у першому ж кургані були знайдені металеві та золоті речі, домашнє начиння, зброя (наконечники стріл) та скіфський меч-акінак, піхви якого обшиті золотими пластинами (скіфські мечі були характерних розмірів, дуже короткі, для умілого використання вершником). Ці знахідки підтвердили, що це курган — скіфського періоду.