Розвідник розповів деталі звільнення Вовчанського агрегатного заводу.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов приїхав до міста Вовчанськ, коли почався ключовий етап операції зі звільнення Агрегатного заводу від російських загарбників. Він перебував разом із бійцями декілька діб. Про це повідомив командир підрозділу "Стугна" спецпідрозділу "Тимур" ГУР МО України із позивним "Лінукс" в ефірі національного телемарафону.

"Це, мабуть, уже ні для кого не таємниця, що Кирило Олексійович Буданов часто безпосередньо бере участь в операціях. У цій конкретній операції він був з нами в ключовий момент, на ключовому етапі. Кілька діб був присутній, безпосередньо управляв операцією. Це, безумовно, підтримує бійців, дає їм мотивацію, що вище керівництво, вище командування безпосередньо знає про проблеми, знає про ті ситуації, і певним чином оперативно можна вирішити те, що ми не можемо вирішити на якомусь своєму рівні вирішувати. І це все-таки дає високий результат наших операцій", ― повідомив "Лінукс".

Операція тривала кілька тижнів. На початку ГУР та придані підрозділи непомітно накопичили сили та засоби біля Агрегатного заводу. Між групами "Стугна", "Парагон", "Юнгер", "Терор", РДК і БДК, які проводили штурм заводу, була чітка координація.

"Це якраз класика операцій для спецпідрозділів. Це складна кількаетапна операція, до виконання якої були залучені великі сили: і безпілотних систем, і артилерії, і особового складу, який має досвід зачистки подібних будівель. Тож це було завдання для нас, і ми його виконали повністю, ― сказав "Лінукс". — Операція тривала не кілька днів, це було кілька тижнів. Підготовка, захід, штурм, зачистки тощо. І в усіх таких операціях дуже важливо тримати координацію, тому що дискоординація може призвести до дружнього вогню або небажаних втрат через дуже складну інфраструктуру, коли доводилося перебувати із ворогом фактично у сусідніх будівлях. І для цього була залучена кожна з цих груп, яка мала певну специфіку своєї роботи, і загалом вдалося дотриматися цієї координації".

Після того, як ворог зрозумів, що втратив завод і частина його військових здалася у полон, почав бити з важкого озброєння по ньому. За словами "Лінукса", ворог і раніше відкривав вогонь, навіть знаючи, що може зачепити свої позиції, оскільки не жаліє живої сили.

"На жаль, вся лінія фронту знищена фактично ворожими обстрілами. І ми воюємо за знищені будівлі. Але ми повинні воювати. Це наші території, наші землі. І це головне — тактичний успіх. Тобто покращити тактичну обстановку на цій лінії фронту. Навіть тоді, коли там вже були російські війська, це вже зі свідчень полонених, із того, що ми бачили, російська артилерія, керовані авіабомби, все, що вони могли використовувати, — використовувалося, як по нас, так і по їхніх же силах. Тому що коли контакт відбувається на дистанції 20-50 метрів, використання артилерії ми, наприклад, були обмежені. Ми не могли використовувати в повній мірі, тому що ми могли завдати вогню по наших силах. Це не зупиняло росіян, і вони знищували рівномірно як і свої сили, так і наші. І рівно в той момент, як тільки вони зрозуміли, що їхні війська здалися в полон, були нанесені важкі удари "Сонцепьоками", керованими авіабомбами саме по тих позиціях, де знаходилися їхні російські війська, тому що вони розуміли, що для них це розхідний матеріал", — зазначив розвідник.

"Лінукс" каже, що звільнення Вовчанського агрегатного заводу не поставило крапку у наступі росіян на півночі Харківщини, однак дало українській армії можливість говорити про перспективи подальшого звільнення півночі регіону.

"Це була ключова точка, тому що боротьба за цей завод тривала чотири місяці, і від цього залежало, чи зможуть окупанти відкинути нас за територію річки Вовча, чи зможемо ми втриматися і мати перспективи вигнати їх з півночі міста. Нам це вдалося. Нам вдалося поступово звільнити всі ці 30 будівель, зачистити повністю і завершилося це здачею у полон тих, хто там залишився з російських окупантів", — пояснив розвідник.

Як писав KHARKIV Today, 24 вересня спецпідрозділи Головного управління розвідки Міноборони України повністю звільнили від окупантів Вовчанський агрегатний завод. Були знищені десятки військових з елітних підрозділів ворога, частину взяли у полон.

Завод був захоплений росіянами під час другого контрнаступу і повністю окупований наприкінці липня 2024 року. Періодично надходили повідомлення про те, що на Агрегатному заводі лишаються заблокованими підрозділи росіян. Спецоперація була складною та нелінійною, тривала кілька діб. Російські добровольці з РДК допомагали звільняти цей укріпрайон на півночі знищеного росіянами міста.