18% депутатів склали повноваження. Що сталося з Харківською міськрадою за час великої війни?
З початку повномасштабного вторгнення склад Харківської міськради суттєво змінився. Майже 18% депутатів вибули: одні пішли на фронт, інші лишились за кордоном. За цей час одна фракція повністю припинила існування, а у мерію зайшли люди, за яких майже ніхто не голосував.
KHARKIV Today проаналізував, як змінився склад Харківської міської ради з початку повномасштабного вторгнення. Від 24 лютого 2022 року щонайменше 15 депутатів склали мандати, ще один помер.
Хто залишив міськраду?
Напередодні депутат Харківської міськради Ігор Пушкарьов заявив про те, що складає мандат. Він став другою людиною зі своєї фракції "Європейська Солідарність", яка залишає міськраду. Але до нього за час повномасштабного вторгнення Харківська міська рада втратила мало не п'яту частину своїх депутатів. Вони складають повноваження за власним бажанням.
Причини різні — хтось, як Ігор Пушкарьов та Ігор Черняк із "Блоку Світличної", не може поєднувати депутатську діяльність із захистом країни, інші, як Марія Скоробагач, давно живе в іншій країні. А деякі, наприклад, Денис Нев'ядомський, взагалі ніколи не з'являлися на сесіях. Більшість обранців своїх причин не пояснюють.
Загалом, за підрахунками KHARKIV Today, з 24 лютого 2022 року Харківську міську раду покинули 15 депутатів. Ще один помер — це обраний від "Партії Шарія" Сергій Світличний, його не стало у березні 2022 року, на самому початку великої війни. Якщо врахувати його в статистику депутатів, які з тих чи інших причин вибули, то вийде, що Харківська міська рада втратила або замінила майже п'яту частину депутатів, що у 2020 році складали присягу.
Але ці цифри — приблизні, адже KHARKIV Today включив до списку вибулих лише тих депутатів, повідомлення про втрату статусу яких було оприлюднене міськрадою в новинах, в офіційних повідомленнях виборчої комісії або ними самими. Єдиного переліку в мерії не ведуть, через це навіть громадянська мережа ОПОРА, що збирає інформацію про діяльність рад, не змогла добитися від мерії відповіді на питання, скільки все ж таки депутатів вибуло в Харкові.
"Харківська міська рада повідомила, що значна частина запитуваних відомостей міститься у протоколах пленарних засідань ради, тож надання інформації потребує копіювання значного обсягу матеріалів. У зв’язку з цим рада заявила про необхідність відшкодування витрат на копіювання, друк, сканування й комп’ютерну обробку документів", — розповіли аналітики руху ОПОРА.
Не всім дозволили замінити депутатів
Найбільших втрат зазнала фракція "Блок Кернеса — Успішний Харків". Але те, що її члени припинили депутатську діяльність, ніяк на впливі політсили не позначились. Від самого початку фракція була найбільшою (40% від 84 депутатів), до того ж депутатів, які склали мандати, замінили новими з цієї ж партії, які стояли в списку відразу за ними, але не пройшли до ради на виборах.
Так дозволили зробити не всім фракціям. Наприклад, колишні депутати від ОПЗЖ створили нову фракцію в мерії — "Відновлення України". Але оскільки саму партію заборонили, то замінити депутатів вони не можуть. Партія юридично перестала існувати, тому виборчий список цієї організації втратив будь-яку силу.
Фракція ще однієї забороненої політсили — "Партії Шарія" — пережила цікаву трансформацію. Через внутрішній розкол ще до великої війни керівник фракції оголосила про відкликання депутатів Сергія Сироти та Микити Роженка. Однак уже в січні 2022 року суд зупинив дію цього рішення і заборонив ТВК реєструвати замість них нових депутатів. Так вони й лишилися в раді. Потім почалася повномасштабна війна, політсилу заборонили. На відміну від ОПЗЖ, "шаріївці" нової фракції в міськраді не створювали, стали просто позафракційними.
Сесії без секретаря
Після війни робота депутатів міськради суттєво змінилася. Приміщення мерії на площі Конституції постраждало від обстрілу, та навіть якби вціліло — збиратися там було б небезпечно. На час воєнних дій особисті прийоми депутати припинили з тих самих безпекових міркувань.
Сесії проходять онлайн, на них депутати переважно просто голосують за вже ухвалені виконкомом рішення. До війни засідання транслювали в прямому ефірі, тому депутати охоче виходили на трибуни для виступів. Зараз записи сесій можна знайти на офіційному каналі міськради в Youtube, їх викладають в суттєво відредагованому вигляді — тобто, громада позбавлена можливості напряму бачити діяльність своїх депутатів.
Крім того, у Харкові склалася унікальна правова ситуація — рада вже майже 5 років працює без секретаря. Колишній секретар, Ігор Терехов, був обраний на посаду міського голови у 2021-му. Саме міський голова має запропонувати кандидатуру нового секретаря, але він цього не робить. За законом, якщо мер нічого не пропонує протягом місяця, то кандидатуру висувають фракції. Але в жодної з них немає абсолютної більшості в раді, треба домовлятися — очевидно, до консенсусу голови фракцій не дійшли. Тому сесії зараз — винятково позачергові, а депутати щоразу голосуванням обирають тимчасового головуючого. Рада і її рішення лишаються легітимними, бо кворум, попри деякі вакантні місця, зберігається.