500 мільярдів Гройсмана
Уряд Гройсмана - це колективний, замішаний на різних політичних та олігархічних інтересах конгломерат, де Прем'єру не завжди вдається повністю впливати на ситуацію. Проте склалось так, що соціальний блок цього Уряду Прем'єр контролює повністю. І ця неприваблива на перший погляд сфера "важить" в діючому бюджеті ні багато ні мало - півтрильйона гривень.
У прямому підпорядкуванні Володимира Гройсмана, зокрема, знаходиться його багаторічний колега з Вінниці, а зараз Міністр соціальної політики Андрій Рева, який має неабиякий вплив у Кабміні. В 2017 році Мінсоцполітики керує:
· бюджетом ПФУ - 284 мільярди гривень;
· бюджетом Мінсоцполітики щодо соціальної допомоги незахищеним верствам населення, зокрема, дітям, чорнобильцям, інвалідам та ін. - 135 мільярдів гривень;
· бюджетом, виділеним на субсидії - 50 мільярдів гривень;
· бюджетом Фонду з безробіття - 10 мільярдів гривень;
· бюджетом об'єднаних Фондів соціального страхування від нещасних випадків та втрати працездатності - 20 мільярдів гривень.
Разом - 499 млрд гривень. Це - 50% від публічних фінансів країни, тобто коштів НБУ, ПФУ, державних банків, кредитних ресурсів, державних цільових фондів, коштів суб'єктів господарювання комунальної та державної власності та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Загалом ці кошти складають близько трильйона гривень, і розпорядником половини з них є Міністерство соціальної політики. Тому не треба казати про несамостійність та залежність Прем'єра Гройсмана. Він напряму керує найбільшим сумарним бюджетом країни.
Хоча Уряд Гройсмана несе повну відповідальність за весь соціальний блок держави, стратегії щодо розвитку цього напрямку та порятунку його від краху у Прем'єра та його міністрів немає. Це яскраво ілюструють пропозиції Гройсмана, які Кабмін називає реформами.
Нещодавно Прем'єр-міністр презентував громадськості на своїй сторінці у Фейсбук "пенсійну реформу Уряду Гройсмана". П'ять основних тез, які включає в себе презентація, більш схожі на передвиборчі обіцянки.
Теза №1. Відміна оподаткування пенсій.
Це, безумовно, правильний і необхідний крок, який відміняє ганебну ініціативу Уряду Яценюка 2015 року. Тоді, аби скоротити дефіцит Пенсійного фонду, Прем'єр Яценюк не вигадав нічого кращого, як зекономити на самих же пенсіонерах.
Тільки у 2016 році пенсіонери сплатили до державного бюджету податок у розмірі 440,8 млн гривень, у 2015 році ця сума була удвічі більшою. Вона зменшилась тільки завдяки тому, що минулого року депутати проголосували за відміну оподаткування пенсій нижче 10740 гривень і півроку оподаткування здійснювалось вже за нової системи.
Окрема ситуація з працюючими пенсіонерами. Після введення для цієї категорії окремого податку, велика їх частина пішла в тінь, багато людей вийшли на пенсію примусово, адже спочатку йшлось про позбавлення їх пенсії взагалі. 2016-го року на 583 тисячах працюючих пенсіонерів заощадили в бюджеті 3,2 мільярди гривень, адже пенсії їм видавались не у повному обсязі, а лише 85% від того, що вони мали б отримати. 15% пішли на податки. Люди заслужили свої пенсії, проте влада вирішила скоротити ті копійки, які в Україні називаються пенсіями.
Виникає тільки одне запитання: який стосунок ця ініціатива має до реформи ПФУ? Це рішення одного Уряду, яке відміняє дурню попереднього.
Теза №2. Ріст пенсій для 5,6 млн пенсіонерів.
Для збільшення пенсій від 50 до 1000 грн для 5,6 млн пенсіонерів в 2017 році треба додатково знайти 46,68 млрд грн (3,89 млрд в місяць за даними Уряду). Хоча тут правильно говорити не про ріст пенсій, а про індексацію з огляду на коефіцієнт інфляції та "дотягування" пенсій до мінімального рівня. Що, до речі, є прямим обов'язком держави в системі пенсійного забезпечення, яка діє зараз в Україні. Проте індексацію призупинили в останні роки, аби не збільшувати дефіцит ПФУ.
За рахунок чого може відбутись таке підвищення? Сьогодні видаткова частина ПФУ складає 283 мільярди, а дохідна (без урахування залучення з держбюджету) - 142. На цю тему вже висловлювався Андрій Рева. Він підкреслив, що для формування ресурсу дохідної частини бюджету ПФУ є два шляхи: перший - взяти кошти із бюджету. На це Уряд не піде, адже дефіцит, що покривається з бюджету, і так становить 141 мільярд гривень. Другий спосіб - збільшити надходження в Пенсійний фонд за рахунок розширення кола платників. За його словами, протягом першого кварталу року до бюджету від нових платників ЄСВ надійшло додатково 7 мільярдів гривень (нові платники з'явились за рахунок того, що сплачувати ЄСВ зобов'язали юридичних осіб та ФОПів). Тобто Міністр соціальної політики вважає, що за 4 квартали року сума для нормалізації бюджету Фонду буде достатньою.
Уявімо, що приріст нових платників ЄСВ не знизиться, а лишиться на тому ж рівні. За 4 квартали бюджет отримає додатково приблизно 28 мільярдів гривень. Тут треба зауважити, що не всі кошти, отримані держбюджетом від сплати ЄСВ, йдуть до бюджету Пенсійного фонду. Цього року 18 мільярдів гривень з ЄСВ будуть направлені до Фонду страхування від нещасних випадків та втрати працездатності, а 10,5 мільярдів - до Фонду з безробіття. Тобто ці додаткові кошти зможуть допомогти зекономити тільки на тому, що забирають з ЄСВ два інші фонди.
Для підвищення, яке анонсував Гройсман, необхідно 46,68 млрд. Де взяти решту? Можливо для цього будуть залучені кошти з існуючого оподаткування (ПДВ, акцизні збори, тощо). Поки урядовці мовчать про це.
Теза №3. Бездефіцитний Пенсійний фонд до 2024 року.
Це єдина теза в презентації, яка могла б стати основою майбутньої реформи ПФУ. Проте план її втілення командою Гройсмана не залишає жодної надії на краще.
Представники Уряду Гройсмана вважають, що бюджет ПФУ можна зробити бездефіцитним за 7 років. Тобто цей час знадобиться, щоб до ПФУ не залучались кошти із державного бюджету України. Враховуючи, що в так званій "реформі" не згадується про другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення, які представляють собою накопичувальний елемент, вийти на "бездефіцит" планується за рахунок нових платників ЄСВ. Вивести із тіні працівників та роботодавців своєю постановою про мінімальну зарплату 3200 гривень Уряду не вдалось. Навпаки частина підприємців пішла в тінь. Питання щодо приросту нових ФОПів вкрай спірне, адже після впровадження "3200" тільки на початку 2017 року закрились більше 128 тисяч ФОПів. Окрім того, збільшення "мінімалки" в два рази не призвело до двократного збільшення надходження від податку. Що також вказує на зменшення робочих місць або перехід до заробітної плати "в конвертах".
Підрахунки експертів чітко показують, що в існуючій ситуації вийти з замкнутого кола та скоротити дефіцит ПФУ можливо лише за допомогою впровадження 2-го та значного розширення 3-го рівня пенсійного страхування. Системі потрібен додатковий фінансовий ресурс. Без цього нічого не зміниться. Проте влада гальмує цей процес.
Теза №4. Підвищення пенсійного віку не передбачається.
І тут пан Гройсман або навмисно стверджує неправду, або щось приховує.
По-перше, в підписаному українською владою Меморандумі з МВФ є положення про поширення діапазону пенсійного віку для українців в рамках пенсійної реформи. І під документом також є підпис Прем'єра.
По-друге, в Україні на сьогодні діє положення закону 3668-VI від 2011 року про поступове підвищення пенсійного віку для жінок. Тобто підвищувати пенсійний вік додатково не потрібно, підвищення вже відбувається.
Теза №5. Справедлива пенсійна система.
Будемо сподіватись, що тут мається на увазі чітка залежність розміру пенсії від суми та тривалості сплачених внесків. Проте реалізувати це в солідарній системі за наявного дефіциту ПФУ нереально. На жаль, поки Прем'єр не деталізує, що мається на увазі, та яким чином ця справедливість буде досягнута.
Резюмуючи, можна сказати, що, на жаль, діючий Уряд поки не має чіткої стратегії щодо реформ взагалі та реформи ПФУ зокрема. Наведені вище тези "реформи Гройсмана" більше схожі на тези передвиборчої кампанії, аніж на справжню реформу. Можна констатувати, що сьогоднішня українська влада здатна на реформи лише під зовнішнім тиском. Тому велика ймовірність того, що замість не простого та ризикового (для політичного рейтингу) процесу реформування влада "заговорить" проблему та перекладе її розв'язання на наступників.
