Роман Семенуха: уряд має зробити перерахунок і зменшити тарифи на 30%

30 сентября 12:21
Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 4,00(1)
Загрузка...
Фото: предоставлено пресс-службой Объединения "Самопомiч"

Фото: предоставлено пресс-службой Объединения "Самопомiч"

Чи зможе влада зупинити зубожіння населення за рахунок субсидій, коли люди побачать вагомі наслідки децентралізації, наскільки Харківський регіон привабливий сьогодні для інвесторів та чому Верховна Рада так і не змогла включити до порядку денного законопроект про спецконфіскації вкрадених активів народний депутат із фракції «Самопоміч» Роман Семенуха розповів KHARKIV Today.

Сьогодні найактуальніше питання для громадян – тарифи. Наскільки вони обґрунтовані?

З нашої суб’єктивної точки зору, тарифи завищені на 30%. У Верховній Раді в минулий четвер відбулося голосування у другому читанні в цілому за законопроект, який урегульовує порядок створення та здійснення діяльності комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки в нас саме НКРЕКП впливає на тарифи, я можу сказати, що після цього голосування повна відповідальність за тарифи лежить на двох фракціях – БПП і «Батьківщина». Блок Петра Порошенка вкотре злочинно домовився із «Оппоблоком», а «Батьківщина», тим що не голосувала, провалила кадрову ротацію, яка дозволяла оновити протягом невеликого періоду всіх членів НКРЕКП включно з головою. Саме тому, я вважаю, що відповідальність за тарифну політику сьогодні перебуває насамперед на БПП і «Батьківщині». У свою чергу «Самопоміч» продовжуватиме наполягати на прозорості тарифів. Я вважаю, що прем’єр-міністр і профільні міністерства мають зробити перерахунок і зменшити тарифи на 30%.

Як Ви вважаєте, за рахунок субсидій держава зможе зупинити зубожіння населення чи потрібні інші дії? Які саме?

Я вважаю, що буде декілька негативних наслідків. По-перше, частина людей буде зацікавлена працювати нелегально. Тобто це збільшуватиме тіньову частку ринку праці. Другий суттєвий негативний наслідок – у нас суттєво зменшиться купівельна спроможність, а це черговий виток зменшення робочих місць на підприємствах, продукцію яких споживають люди. Далі, зростатиме рівень безробіття. Тобто буде запущена така ланцюгова реакція. По-третє, я думаю, що держава зобов’язана була направити ці гроші на енергозбереження.

Потрібно стимулювати людей, домогосподарства, підприємства інакше, більш філософськи ставитись до цього питання. Вкладаючи гроші в енергозбереження, ми в короткостроковій і середньостроковій перспективі змогли б отримувати зиск, менше сплачуючи за комунальні послуги. І останнє: сьогодні фактично ми субсидіюємо не людей. Ці гроші, наприклад, будуть спрямовуватися тепловим мережам, у тому числі й харківським.

Підприємству, де є шалена, якщо не говорити корупція, то, як мінімум, неефективність. Якщо ви подивитесь сьогодні платіжки людей, які встановили лічильник опалення на будинок і які не встановили, то побачите, що суми відрізнятимуться майже вдвічі. При цьому собівартість послуги – та сама. Виходить, що ми не просто субсидіюємо людей, а заганяємо ці гроші в Харківські теплові мережі, які звідти виводять і отримують шалені прибутки. Це і є елементарна безпорадність і безвідповідальність чиновників, як місцевих, так і київських.

Завдяки децентралізації наповнення бюджету областей і міст змінилося? Чи достатньо регіонам й містам цих коштів? Коли ми побачимо вагомі наслідки децентралізації? 

А ви їх уже зараз бачите. Насправді бюджет Харкова збільшився в 2,5–3 рази. Так само змінилося більшість бюджетів міст і селищ області. Те, що в результаті узурпації влади однією політичною силою під назвою «Відродження» ці гроші в переважній більшості спрямовуються на зоопарки, а не підвищення соціальних стандартів, то вже інше питання. Я думаю, що абсолютно природно було б, якщо з цих коштів міська рада доплатила б учителям, надала дотації соціально незахищеним верствам населення. Ви спитайте чиновників, чому вони й досі жодної копійки не дали харківській 92-й бригаді, яка захищає наші кордони.

Взагалі, завдяки децентралізації міста по Україні почали робити дуже багато корисних речей. Там, де є мудрий міський голова або у місцевих радах є більшість, яка хоче служити громаді, – вже сьогодні чимало змін. Я, наприклад, був у Близнюках. Там немає жодного будинку на балансі селища, всі будинки передані у власність новостворених домогосподарств ОСББ. Я бачу, що міський голова в Близнюках працює на користь громади – у селищі відремонтували дороги, зробили парк, реалізовують купу програм щодо енергозбереження. Тобто всі кошти, які з’явилися, громада витрачає на себе.

Проблема Харкова в тому, що в нас деспотично розпоряджається бюджетом фактично одна людина, й ці гроші йдуть на місто лише частково. Велодоріжку, як думаєте, за чий рахунок будують? Сьогодні існує багато речей, які робляться в місті винятково за рахунок збільшення бюджету, який зріс із 3 до 9 мільярдів. Якби він не збільшився, то дискусії про реконструкцію зоопарку чи саду Шевченка не було б взагалі. Це ефективне витрачання грошей чи неефективне ? Спитайте людей, які живуть на ХТЗ чи Салтівці, як часто вони відвідують парк Горького чи зоопарк? Як на мене, гроші треба спрямовувати в програми енергозбереження, інвестувати в освіту, медицину, дітей, інфраструктуру, якість життя...

У Харкові й області місцева влада гальмує створення ОСББ. Як люди можуть відстоювати свої права – тільки звертатися до суду?

Я би сказав, що саботує, а не гальмує. На сьогоднішній день міська влада виконує злочинні речі, фактично не списуючи з балансу міста жодне з новоутворених ОСББ – а їх близько сотні.

Як люди можуть відстоювати свої права? Протестами. Люди вже збиралися під будівлею мерії, коли проходила сесія міської ради. Тепер же вони планують або вже подали позов до суду. Ми – депутати міської та Верховної Ради – звернулися з відповідним зверненням до прем’єр-міністра, міністра Мінрегіонбуду й надалі будемо порушувати цю проблему й прагнути того, щоб нарешті люди звільнилися від комунального рабства, зокрема у місті Харкові.

Чи підтримують у Верховній Раді народні депутати з інших фракцій боротьбу зі здирництвами у школах, яку розпочала харківська «Самопоміч»? 

Відверто кажучи, наразі в Верховній Раді немає дискусії про здирництва в школах, принаймні, я такого не чув. Більше того, після спілкування з міністром освіти Лілією Гриневич, яка була присутня на нашій фракції, як і декілька інших міністрів, в межах підготовки до бюджету 2017 року, зрозумів, що системного підходу до реформ у сфері освіти немає. Бо йдеться не тільки про здирництва, а й про те, щоби дати можливість батькам впливати на контроль і облік грошей, частину навчальної програми, призначення директорів шкіл... До мене звертаються батьки і говорять: «Романе, зробіть щось, чому нам другу мову нав’язують російську, а не німецьку?». А я скажу чому: бо напевне російську мову може викладати якийсь учитель за сумісництвом…

Верховна Рада так і не змогла включити до порядку денного законопроект про спецконфіскації вкрадених активів, який дозволяє в досудовому порядку заарештовувати кошти й інші активи, отримані злочинним шляхом. Наскільки він важливий для країни?

По-перше, фракція «Самопоміч» проголосувала за включення цього питання до порядку денного, але необхідної кількості голосів не набралося, бо закон викликає чимало запитань. Беззаперечно, проблема існує, її треба розв’язувати і ми всіляко підтримуємо повернення грошей, награбованих чиновниками Януковича. Але це треба робити в цивілізований спосіб, щоби це не було прикриттям для фактичного політичного свавілля чинної влади.

Фото: rbc.ua

Фото: rbc.ua

На тому тижні віце-президент США Джозеф Байден заявив, що офіційний Київ готовий надати окремим районам Донецької та Луганської областей особливий статус. Що Ви думаєте з приводу цієї заяви? Чи планують у ВР найближчим часом повернутися до обговорення цього питання та голосування?

Така заява означає, що Байден щось знає. «Самопоміч» уже давно говорить, що існує сценарій фактично демонтажу суверенітету України, в тому числі через виконання так званих «мінських домовленостей», одним із пунктів яких є:

а) зміни до Конституції;

б) проведення виборів на окупованих територіях.

Ймовірність цього досить значна. Позиція «Самопомочі» така: Мінськ – це глухий кут, бо ніхто не збирається Україні повертати контроль над кордоном. Це все очевидно. На жаль, в «мінських домовленостях» чітко прописано алгоритм, де ідеться про припинення вогню, відведення зброї, обмін полоненими. Далі йде частина, яка фактично змушує Україну визнати свою поразку і повернутися колонією та метрополією під протекторат Москви. А саме – прийняти зміни до Конституції, закон про амністію бойовиків, закон про вибори на окупованих територіях. Усе це означає лише одне: Україна, її суверенітет перебувають під величезною загрозою.

Чи обговорюється це питання в парламенті? Ні, не обговорюється, але центр прийняття рішень у нашій країні давно міститься поза парламентом. Західні партнери дуже часто говорять більше, ніж наші чиновники. Зверніть увагу, що йде чергова спроба встановлення режиму тиші на Донбасі. З одного боку, це беззаперечно добре, бо будь-який поганий мир кращий за гарячу війну. Але я думаю, що на меті тут зовсім інше: відбудеться знову спроба імплементації «мінських домовленостей» у Верховній Раді.

Позиція «Самопомочі» проста: визнати реальність, що частина території окуповано, прийняти Закон України про окуповані території, де б чітко описувалися принципи, за якими ми маємо жити у цих питаннях до моменту звільнення території.

Лідер фракції «Самопоміч» у міській раді Тарас Сітенко планує подати документи на конкурс голови Харківської області. Чи підтримуєте Ви рішення однопартійця? Як гадаєте, в нього є шанси перемогти?

Я не можу оцінювати його шанси, але вважаю, що Тарас Сітенко – це дуже цікава кандидатура для області. Переконаний, що чим більше подібних кандидатур буде подано на цей конкурс, тим краще. Бо, по-перше, це буде не імітація, а справжній конкурс, а по-друге, харків’яни від цього лише виграють. Тарас Сітенко – успішний бізнесмен. До того ж за останні два роки він здобув чималий політичний досвід, керуючи фактично єдиною опозиційною фракцією в міській раді. Було реалізовано чимало ініціатив, тому я вважаю, що у Тараса є всі передумови до того, щоб стати успішним керівником обладміністрації.

На Ваш погляд, наскільки наш регіон привабливий сьогодні для інвесторів?

Гроші й бізнес – це передусім не романтика, а цифри. Наскільки регіон привабливий, визначається рівнем інвестицій і кількістю робочих місць. Якщо завтра у нас зростатиме кількість робочих місць, і збільшаться інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні, відбудеться зростання кількості суб’єктів підприємницької діяльності, компанії відкриватимуть нові ринки, нові напрями – тільки це може бути показником успішності.

Ви знаєте, що я є автором закону, який уже підписав президент, про скасування обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій в облдержадміністраціях. І коли я готував законопроект, ми вивчали цифри. Це стосується не лише Харківської області. Рівень іноземних інвестицій знижується – і в наш регіон, і загалом по Україні. Наші чиновники жонглюють термінами, прикриваються війною, але я хочу навести один приклад. Нещодавно президент у своєму щорічному виступі в парламенті сказав, що сьогодні IT-ринок залучає $2,5 млрд валюти до нашої країни. Так от для прикладу: в Ізраїлі, який постійно воює вже десятки років, минулого році обсяг угод, які тільки виходили на IPO, становив $12,5 млрд.

Я думаю, що на привабливість для інвесторів впливає відсутність судової реформи, недостатня реформа правової системи, злочинно-каральний характер роботи фіскальної служби, украй завищені податки, зокрема податки на заробітну плату… Так, звісно, те, що у Харкові відбувся економічний форум – це позитивна подія, але я дуже не хочу, щоб ця подія була лише прикриттям для продажу «Турбоатома» чи «Електроважмашу». Причому влада, з одного боку, пресує «ХТЗ» і його директорат, а з іншого – під час форуму говорить про якісь інвестиції в цей завод. Тобто існує між словами і ділом велика прірва.

У нас були величезні наїзди на IT-компанії. Пригадайте, хоч раз чиновник найвищого рівня Харківської області вийшов і сказав: «Колеги, це неприпустимо». Ви знаєте, що жодної справи не передано до суду? Я вже не говорю про обвинувальні вироки – їх немає. Це все фейк. Оце і є інвестиційний клімат. Гроші люблять тишу, і вони поважають закон, правила.

Безперечно, це залежить не лише від регіону. Так, сьогодні є Львів – більш інвестиційно привабливий, ніж Харків. Якщо ви будете у Львові, подивіться, скільки там IT-компаній відкрито, скільки там стоїть будівельних кранів. Бо сьогодні Львів вважається безпечним містом, не тільки через те, що він за тисячу кілометрів від лінії фронту, а тому що там інший міський голова, інший клімат.

Я вважаю, чим менше буде влади у цих процесах, тим краще, але об’єктивно побудувати рай в одному регіон не можна. До того ж ВР робить неприпустимо мало для покращення інвестиційного клімату. Нам необхідно спростити ведення бізнесу, запровадити заявницький принцип у багатьох галузях, зменшити кількість ліцензій тощо. Але я хочу побажати, щоб і місцева влада більше робила. Я їм щиро бажаю успіху, бо їхній успіх буде успіхом регіону.

Губернаторская гонка. Лучшим главой области будет не чиновник, а бизнесмен или топ-менеджер крупного бизнеса Ярмарка тщеславия. Харьковский инвестиционный форум был богат на гостей и обещания
Перейти на главную страницу 2day.kh.ua Перейти на 2day Авторы
Комментариев: 0