24 ноября, 2017 - 14:36

Андрій Садовий: «Ми бісимо людей при владі»

Андрей Садовой заявил, что идет в президенты. Фото: Константин Чегринский/KHARKIV Today
Міський голова Львова Андрій Садовий минулої суботи приїздив до Харкова в якості політика.

Львівський міський голова Андрій Садовий минулої суботи приїздив до Харкова в якості політика – виступити на Молодіжному форумі ідей, після чого поспілкувався з «Харьковской неделей».

Очільник Львова відомий своєю манерою дуже обережно та дипломатично відповідати на питання журналістів, утім, нам вдалося поговорити про житлово-комунальне господарство міст, «сміттєву блокаду», стосунки з Порошенко та Саакашвілі й плани на президентство.

«У себе в місті я відчуваю повну гармонію»

– Андрію Івановичу, хотілося б з вами поговорити, перш за все, як із міським головою про те, що зараз турбує людей із різних міст. Нещодавно Рада прийняла Закон «Про житлово-комунальні послуги». Що ви про нього думаєте?

– Ідеалу немає. Якщо закон є – його треба виконувати, не личить мені коментувати закони, які прийняті найвищим законодавчим органом. Тут ще питання в тому, наскільки цей закон буде виконуватись.

– Але ж цей закон справедливо критикують за те, що він майже не дає прав споживачам комунальних послуг, натомість надає великі повноваження постачальнику. Наприклад, віднині постачальник тепла відповідає лише за температуру теплоносія, а не за температуру в квартирах. Як ви до такого ставитесь?

– Знаєте, для мене є здоровий глузд. Якщо ми говоримо про опалення, то задача комунального підприємства – подати тепло, задача іншого комунального підприємства – зробити так, щоб тепло дійшло до кожного помешкання. У себе в місті я відчуваю повну гармонію, проблем із цим немає.

Вчасно увімкнули тепло цього року?

– Навіть раніше – ми вмикаємося з випередженням. У разі потреб можемо відключити на день-два, потім вмикаємо знову. Система працює дуже злагоджено. Щоб ви розуміли, у нас втрати в мережах – до 10 %, це найкращий показник по Україні.

До речі, чи великі борги перед «Нафтогазом» у теплопостачальників?

– У нас усі питання врегульовані, правда, була спроба списати певні суми з рахунків протизаконно, але ми відбили цей наїзд.

У новому проекті бюджету частину видатків держави планують перекласти на міста – зокрема, утримання коледжів і профтехучилищ. У Харкові міськрада вже висловилася проти, а у Львові?

– Позиція усіх міст є синхронною: ми теж своє звернення надіслали до керівництва держави. Коледжі має фінансувати держава – це державні повноваження. Якщо держава передасть профтехосвіту в підпорядкування міст, тоді – окей, ми готові фінансувати. Якщо ж центр керування і далі буде залишатися в державних будівлях, а міста будуть нести за них відповідальність – це неправильно. Мені приємно, що всі міста займають чітку, одностайну позицію стосовно бюджету. Ми, до речі, бюджет міста Львова прийняли минулого четверга – найперші в Україні.

А чому так швидко?

– А чого затягувати?

Справа в тому, що якщо бюджет на наступний рік буде прийнято в нинішній редакції, вам доведеться все переписати.

– Я думаю, тут коледжі не пройдуть. Якщо і будуть невеликі зміни, то ми профінансуємо їх із бюджету розвитку, який ми будемо приймати в кінці грудня, а загальний фонд не чіпатимемо.

Коли я буваю у Львові, час від час чую від своїх знайомих, що є два міста: одне – красиве, для туристів, а інше – для львів’ян, і там є свої проблеми комунальні, він зовсім не такий парадний. Згодні з таким твердженням?

– Я живу у Львові із дня свого народження. І що мені приємно – комфорт для проживання і в центрі, і на околицях є однаковий. Це мій опонент на минулих виборах пробував поділити львів’ян таким лозунгом, але він отримав менше одного відсотка голосів. Звичайно, є люди, які завжди проти всього. Але для мене кожен мешканець Львова – цінний і особливий, незважаючи на те, у якому він живе районі.

«Не можна бути вічно мером»

«Сміттєва блокада» вже закінчилася, як гадаєте?

– Наразі є перепочинок. Ми платимо 300 мільйонів гривень на рік Львівській області за те, щоб не було «блокади». Зараз уже ніхто не створює перепон, будемо приступати до будівництва нового заводу по глибинній переробці відходів – це буде один з перших таких заводів в Україні.

Тендер вже проведено?

– Нашим партнером є Європейський банк з реконструкції та розвитку, вже йде відбір претендентів на будівельні роботи. Банк дав нам 25 мільйонів євро, плюс 10 мільйонів – це грант. Ось за ці гроші ми робимо завод і рекультивацію полігону.

Ви кажете про перепочинок – тобто думаєте, «блокада» почнеться знову?

– Я думаю, що нам знову почнуть створювати якісь проблеми. Чим активніша «Самопоміч» в парламенті, тим більше ми бісимо людей при владі. І вони починають давити на Садового як на мера.

В одному з інтерв’ю ви казали, що дуже добре знаєте Порошенка і знайомі вже більше 20 років. Чи були у вас за час цієї блокади якісь перемовини з ним як зі старим знайомим?

– Мені здається, Львів люблять всі, але Садового його (Петра Порошенка – прим. «ХН») політична сила недолюблює, я б так сказав.

Нещодавно під час віче біля Верховної Ради «Самопоміч» виступала за прийняття нових законів разом із новою партією Міхеіла Саакашвілі. Ви вважаєте його своїм соратником?

– Під Верховною Радою усі демократичні сили були разом, не лише партія Саакашвілі. Ми проводили суспільне віче, я також на ньому виступав. Усе, що відбувалося після віче, – це вже була ініціатива громадян України, серед них у тому числі були і члени «Самопомочі». Але ми маємо свій шлях, своє бачення. Я бажаю успіхів усім, але, знаєте, деколи хтось хоче причепитись до «Самопомочі».

Ви бачилися з Саакашвілі, коли він був у Львові після перетину кордону?

– Коли він у Львові буває, то заходить до мене на каву. Та всі політики, які до Львова приїжджають, ідуть до мене на каву. Я з усіма ними спілкуюся.

Тобто зараз ви не можете казати напевне, що Саакашвілі – ваш соратник?

– Нашим союзником є українці, а партії, які є в Україні, які будуть у парламенті, які будуть сповідувати ідеологію в інтересах людей, – і будуть нашими союзниками.

Рано чи пізно вам доведеться зробити вибір: Садовий-мер чи Садовий-політик. Коли це буде, як гадаєте?

– Не можна бути вічно мером – це фізично неможливо. Робота мера – це найскладніша робота, ти відповідаєш за життя мільйонного міста і це дуже складно. Політика – це трошки простіше. Я відчуваю відповідальність і як міського голови, і як керівника партії. Зрозуміло, що я не буду сидіти на двох кріслах довго. Зараз це залежить від громади: є довіра – і я працюю, я не маю права зараз відійти в сторону.

А як щодо президентства? Є такі плани?

– Ви знаєте, ніхто не може зараз спрогнозувати, хто яку посаду буде мати в цій країні. Головне – робити роботу якісно там, де ти знаходишся і не чекати чуда. У нас дуже багато людей говорять: «Якщо мене десь там оберуть, то будуть молочні ріки, кисільні береги». Я в це не вірю. Там, де ти є, роби роботу і будь якісним. А будуть наступні вибори – будемо вирішувати.

«Більше, ніж секс»

Із звернення до учасників Форуму ідей.

– Я працював робітником, працював інженером, займався різними підприємствами, громадським життям. Я одинадцять років очолюю місто. Але коли ти входиш в партійне життя – лише тоді ти починаєш відчувати справжній драйв. Тебе луплять зліва, справа, ти всім заважаєш – це означає, що ти правильно йдеш. Якщо ви пішли в політику, ви маєте розуміти одну річ: політика – це найбільша спокуса, яка може бути в житті. Більше, ніж секс і більше, ніж гроші. Якщо ти йдеш в політику, ти маєш хотіти слави – це норма у всьому світі. У нас в Україні часто хочуть не тільки слави, а ще й грошей. І коли з’являються гроші – все, ти попався. Тебе на них хапають і керують тобою – ти вже маріонетка. Тому прошу вас – не продавайтеся.

Простой текст

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.
  • Адреса веб-страниц и email-адреса преобразовываются в ссылки автоматически.