НАЕК "Енергоатом" намагається розірвати договір з харківським АТ "Українські енергетичні машини" (колишній "Турбоатом") за обладнання для ЗАЕС вартістю понад 500 млн грн.

"Укренергомашини" не поставили обладнання, але вимагають за нього гроші. Мова йде про виготовлення та постачання конденсаторів блочно-модульного виконання типу К-38080 для енергоблоку №1 Запорізької АЕС. Згідно з даними тендеру на Prozorro за березень 2021 року, вартість угоди склала 525,8 млн грн.

Вона передбачала, що "Укренергомашини" мають поставити обладнання в Енергодар у кілька етапів – до квітня-травня 2022 року. При цьому оплата мала здійснюватись не одразу: до 31 березня 2022 "Енергоатом" мав сплатити аванс в розмірі 240 млн грн, а до 31 березня 2023 року повинен був переказати "Укренергомашинам" решту, 285,8 млн грн. Але завод своїх зобов’язань не виконав – попри те, що на момент початку повномасштабної війни наприкінці лютого 2022 року обладнання мало бути майже готове.

Не був виконаний договір і у грудні 2022 року, коли відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі" ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся до Господарського суду Харківської області із проханням розірвати договір поставки від 20.04.2021 №15-6070/53-129-04-21-02257, укладений з "Укренергомашинами".

Позиція "Енергоатома": "Укренергомашини" зірвали всі терміни і не виконали договір. Тож віддавати понад 500 млн грн немає за що – тим більше, що "Енергоатом" і так перебуває у вкрай складному фінансовому становищі. До того ж ЗАЕС окуповано, а отже прийняти і випробувати поставлену продукцію неможливо.

Несподівано суддя Господарського суду Іван Жигалкін, відомий серед харківських антикорупціонерів досить сумнівною репутацією, видав окрему ухвалу, спрямовану до Офісу генерального прокурора, якою фактично заблокував всі подальші дії "Енергоатома".

На його думку, позов, який подав "Енергоатом", "може вплинути на виробництво електроенергії в державі та виробництва серед українських атомних станціях електроенергії", оскільки стосується розірвання договору про виготовлення і поставку обладнання для ЗАЕС. Більше того, на думку судді, намагання з боку "Енергоатома" розірвати договір може свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення.

Але суддя визнав, що не є компетентним у питаннях енергетики, тоді як "рішення суду може вплинути на енергетику України". А тому, замість того, щоб розв’язати суперечку двох компаній, вирішив перекласти відповідальність на Офіс генпрокурора.

"Енергоатом" оскардив ухвалу судді Жигалкіна у Східному апеляційному господарському суді. В апеляційній скарзі НАЕК зазначив, що дії судді ґрунтуються лише на його припущеннях, тоді як на момент винесення окремої ухвали не відбулося жодного судового засідання, жодні обставини і передумови виникнення спору судом досліджені не були.

"Фактично ще до розгляду справи по суті суд першої інстанції ставить під сумнів законність та обґрунтованість доводів позивача, хоча відмова в задоволенні позову призведе до обов`язку ДП "НАЕК "Енергоатом" як стратегічного державного підприємства сплатити понад 500 млн грн і оплатити товар, який відповідач надалі відвантажить окупанту, представники якого знаходяться на території Запорізької АЕС", – зазначили в "Енергоатомі".

У Східному апеляційному господарському суді дослухалися до аргументів "Енергоатома", окрему ухвалу судді Жигалкіна в травні 2023 року скасували. Проте "Українські енергетичні машини" звернулися із зустрічним позовом, вимагаючи з "Енергоатома" 240 млн грн авансового платежу.

Станом на зараз у справі №922/2415/22 призначене підготовче засідання на 14 вересня 2023 року.