На передвиборчій арені Харкова наприкінці літа з’явився новий гравець — Харківська обласна організація політичної партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка". Поява цієї політсили для багатьох учасників "перегонів" і, власне, виборців стала несподіванкою. 

І хоч команда була обмежена в часі, та все ж "ударівцям" вдалося сформувати команду, у складі якої є професійні бізнесмени та юристи, спортсмени та соціологи, екологи та правоохоронці. Визначився "УДАР" і з кандидатом на пост міського голови: ним став депутат Харківської міської ради, президент Української федерації бразильського джиу-джитсу Георгій Лаговський. Він розповів нам про те, за які "некрасиві" справи братиметься "УДАР", як можна регулювати вартість проїзду в громадському транспорті та про багато інших ідей, потрібних Харкову.  

"ПРОПОНУВАТИ, А НЕ КРИТИКУВАТИ"

— Георгію, для харків’ян партія "УДАР" – нова політична сила, тому довіра до неї буде базуватися на довірі до вас, членів місцевого осередку. І перш ніж віддати голос за партію, нових кандидатів у депутати, харківський виборець захоче почути саме від вас, чому "УДАР" має бути в Харкові, і чому ви приєднались до нього?

— "УДАР" — проєвропейська партія, а саме це відповідає моїм внутрішнім переконанням. Так, усі знають сильного лідера політсили Віталія Кличка. Але це не значить, що наша програма і план дій — калька з київських. Ми пояснюємо виборцям, що насамперед у нашому місті представлена харківська команда, киян тут немає.  Я, як кандидат у мери, мої колеги, кандидати в депутати, маємо партійні та індивідуальні програми, що базуються на харківських реаліях, на нашому менталітеті.  І головна наша задача — пропонувати, а не критикувати безпідставно.  

— Але коли йде мова про зміни, то тут ніяк не уникнути критики чинної міської влади. І все ж таки, за що можете дорікнути чиновникам, що потребує першочергових змін у Харкові? 

— Так, Харків не топчеться на місці, начебто й у правильному напрямку розвивається. Але чиновники та більшість депутатського корпусу взяли курс на іміджеві проєкти, які дуже дорого коштують нам, платникам податків. І якщо б оці сотні мільйонів гривень, скажемо так, "закопати в землю", то ми могли би більшій частині міста гарантувати безперебійну подачу води та тепла на десятиліття. Так, я говорю про те, що потрібно міняти труби: у Харкові 1600 кілометрів магістралей, а подивіться, скільки ремонтується на рік, це — крапля у морі. 

Європейська зовнішність Харкова є привабливою для гостей міста, а ось для жителів наших салтівських, олексіївських багатоповерхівок це не важливо, коли вдома холодні батареї чи відсутня гаряча вода. І сьогодні у переважної більшості харків’ян  вдома є водонагрівачі. А так не має бути в 21 сторіччі у місті, де є централізоване опалення та водопостачання. Люди оснащують квартири водонагрівачами та обігрівачами — так вони пристосовуються до обставин, з часом звикають — і їх усе влаштовує. Але цьому треба покласти край. 

— Ви ж розумієте, що вирішення проблем ЖКГ, теплових та мереж водопостачання коштує дуже дорого. І кандидати в мери та депутати вже не так часто акцентують на цьому увагу, бо доведеться потім виправдовуватися, через 2-3 роки каденції, чому нічого не зроблено. Чому ви не остерігаєтесь цієї теми?

— Якщо мати план дій і бажання досягти поставлених цілей, то все можна зробити. Треба просто попередити харків'ян: красиве місто вже зробили, тому час займатися "некрасивими" справами. Наприклад, протягом року можна змістити акценти із іміджевих проєктів і направляти фінансування на ремонт та заміну мережі. Так, у цей період місто буде перекопане, але вже за 6-8 місяців ми будемо мати результати.  Гаряча вода матиме температуру 60 градусів, подаватимуть її регулярно і без таких шалених "профілактичних" перерв на 2-3 місяці. Ми маємо напрацювання, але втілити їх в життя зможемо тільки в міській раді, де готові працювати в складі сильної групи депутатів з інших фракцій.

— Де ще місто може знайти кошти на капітальний ремонт всієї теплової та мережі водопостачання? 

— Бюджет Харкова становить близько 16 мільярдів гривень. Начебто велика сума, але витратити всі кошти на ремонт ми не можемо, адже маємо забезпечувати життєдіяльність шкіл, медичних закладів, гарантувати безперебійну роботу різноманітних сфер життя нашого міста. Тому додаткові фінанси можуть бути як субвенцією з держбюджету, кредитом і, звичайно ж, інвестиціями. Харків має стати певним магнітом для притягнення інвестицій. Ми маємо показати не тільки іноземним партнерам, а й успішним українцям, що вкладати гроші в наше місто — вигідно.

"ХАРКІВ МАЄ СТАТИ ПАРТНЕРОМ ДЛЯ БІЗНЕСУ"

— В продовження попередньої вашої відповіді: чим наше місто може приваблювати інвесторів? 

— Місто має стати партнером для підприємців. А для цього насамперед потрібно врегулювати земельні відносини. І тут мова йде не стільки про продаж, а скільки про оренду ділянок: ми маємо створити всі умови, щоб бізнесу біло вигідно винаймати ділянки саме в Харкові. Ми повинні відмовитись від практики короткострокової оренди: адже сьогодні у нас "свої" винаймають ділянки на 25-50 років, а інші 90% підприємців – на декілька років. На такі умови можуть погодитись лише представники малого та середнього бізнесу, але не великі гравці. 

— Які ще форми співробітництва влади та бізнесу можна реалізувати в нашому місті? 

— Для мене показником успішності міста є бізнесові кластери. Із відомих — London city, New York city, де зосереджені офіси великих корпорацій, банки, там кипить ділове життя. Харків може скористатись таким досвідом. Харківський бізнес-кластер може бути розташований в одному із районів міста, там свої офіси матимуть українські та корпорації зі світовими іменами. А враховуючи те, що ми — прикордонне місто, то у нас може працювати й окреме економічне законодавство, за допомогою якого можна буде створити найбільш сприятливий бізнес-клімат. 

АМБІЦІЙНІ ПРОЄКТИ ТА ДОСВІД

— Вам вистачить досвіду втілити заплановане в життя?

— За освітою я — інженер-економіст, також вже маю п’ятирічний досвід роботи депутата фракції "Самопоміч" у сесійній залі, в комісії міськради. А це значить, що я був п'ять років в опозиції. Фракція "Самопоміч" навчила багато чому: сперечатися, слухати і чути опонентів та колег, приймати виважені рішення, а не ті, що тобі нав’язують. До того ж, я керую Українською федерацією бразильського джиу-джитсу. Зі своєю командою розвиваю цей вид спорту вже четвертий рік. На даний момент ми можемо говорити з гордістю про те, що міжнародні федерації із задоволенням їдуть в Україну. Минулого року ми провели вісім змагань всеукраїнського та міжнародного рівня. 

Для розвитку українського джиу-джитсу використовуємо міжнародний досвід: шукаємо спонсорів для федерації, працюємо з бізнесменами, переконуємо, що потрібно допомагти і розвивати цей вид спорту.  Тому я знаю, як можна використати набуті знання та досвід на користь рідного міста.

— Одне із наболілих питань Харкова — вартість проїзду в громадському транспорті. Ось тут і може знадобитись ваш досвід економіста. Чи можливо вирішити це питання на користь містян?   

— Я бачу два шляхи вирішення цієї проблеми, які дозволять попередити подальше зростання вартості проїзду. По-перше, метрополітен може надавати послуги з оренди власних великих площ. Якщо рахувати чесно і прозоро, то коштів вистачить і на зарплати співробітникам метрополітену, і на оплату енергоносіїв. Можна зупинитись на восьми гривнях і не збільшувати тариф. Другий шлях — створити "картку харків’янина". У багатьох містах Європи діють картки місцевих жителів. Можна навести багато прикладів ефективності їх використання.  "Картка харків’янина" дала б змогу користуватися не лише транспортом зі знижкою, але вигідно відвідувати, наприклад, музеї та концерти. І тоді гості Харкова сплачували б повну вартість послуг, а містяни користувалися б знижкою.  

— Ви говорите не просто про благоустрій прибудинкових територій, а про амбіційні плани, які можуть кардинально змінити якість життя містян. Які ще проєкти вкрай необхідні Харкову? 

— Розвиток дорожньої інфраструктури та будівництво доріг на часі вже не перший рік, а то й десятиліття. Нам бракує дорожніх розв’язок, надземних пішоходних переходів. Як приклад, давайте розглянемо проспект Гагаріна, по якому з центру і до аеропорту можна доїхати всього за 15 хвилин при правильній організації руху. Однак на цю магістраль, як і на Московський проспект, виходять виїзди із різноманітних вулиць, дворів, а світлофори сповільнюють рух. А зробити проспект таким, по якому постійно рухається транспорт, можна: другорядні дороги можуть проходити під основною магістраллю, потрібні там і надземні пішохідні переходи. А головне, у Харкові є спеціалісти, які можуть реалізувати даний проєкт, — спеціалісти з метробудування. І це лише поодинокі приклади того, що потрібно і можна зробити в нашому місті. Власне для цього "УДАР" і йде до міської ради. 

— Ви йдете не тільки працювати, а й змінювати міську раду? Якою вона має бути у новому скликанні? 

— Час популізму пройшов, громадяни не будуть терпіти того, що депутати просто сидітимуть у сесійній залі. Тому в нашій команді — професіонали, які готові працювати, таких же колег ми сподіваємось зустріти і в інших фракціях, з якими можна буде працювати на користь Харкова. 

Подивимося, яким буде результат голосування 25 жовтня, а він може бути цікавим і несподіваним. Головне, щоб у міській раді восьмого скликання був плюралізм думок, правильний діалог, повага до опонентів. Адже в такому форматі легше за все віднайти істину.

*на правах політичної реклами