Цього тижня Харків ще на один крок наблизився до позачергових виборів міського голови.

17 березня профільний парламентський комітет одноголосно підтримав рішення рекомендувати Верховній Раді призначити довибори на 31 жовтня 2021 року. Депутати розглянули пакет документів, що надіслала Харківська міська рада. У тому числі, її нещодавнє рішення про дострокове припинення повноважень мера. Адже Геннадій Кернес без цього рішення понад два місяці після смерті формально ще вважався міським головою.

Якби міськрада та її посадовці трошки поквапилися взимку, не були такими «забудькуватими» і відразу відправили до Києва всі необхідні документи, то обирати мера харків’яни могли уже б наступної неділі. Але, якщо відверто, ще в грудні ніхто особливо і не приховував, що вибори відбудуться не раніше, ніж восени.

Тепер слово за Верховною Радою. У народних депутатів є час до кінця серпня, щоб ухвалити відповідну постанову на сесії: дату виборів, згідно із законодавством, мають призначити не пізніше ніж за 60 днів до дня голосування.

Наближення до «червоної» зони і перспективи нового нокдауну

На початку березня голова МОЗу Максим Степанов повідомив, що третя хвиля коронавірусної пандемії не оминула Україну і дав зрозуміти, що посилення карантину не уникнути. На епідеміологічній мапі України, яка ще недавно була майже суцільно «жовтою», почали з’являтися «помаранчеві» та «червоні» зони. Апарат РНБО з цього тижня розсилає облдержадміністраціям та головам територіальних громад листи-попередження. Місцевій владі рекомендують скликати засідання комісій із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (КТЕБ та НС) і привести карантинні заходи у відповідність до реальної епідситуації.

Харкова серед адресатів поки що немає, найскладніше зараз – у західних і подекуди центральних регіонах України. Тим не менш, в місті та області епідситуація стабільно погіршується, ліжкомісця з киснем знову у дефіциті, і пацієнтів із COVID-19, як і восени, інколи везуть із Харкова до Чугуєва.

У зв’язку з цим з 18 березня обласна КТЕБ та НС посилила карантин на Харківщині. Школи перейшли на дистанційне навчання, для масових заходів запроваджуються обмеження щодо кількості учасників.

Міська влада поводиться із карантином обережніше. Адже ніхто не бажає напередодні виборів псувати настрій підприємцям (і не тільки). Школи відправили не на дистанційку, а на дострокові канікули. Секретар міськради і в.о. мера Ігор Терехов пообіцяв не закривати метрополітен і діяти відповідально й з урахуванням динаміки захворюваності.

Терехов і Добкін: «господарник» vs. «борець із Аваковим»   

Передвиборчі перегони двох претендентів на мерське крісло, які уже заявили про свої амбіції, Ігора Терехова та Михайла Добкіна, не припиняються ні на день. 
Секретар міськради поки що утримується від політичних заяв і зосередився на вирішення господарських питань. Він обіцяє особисто контролювати ремонт у під’їздах, не лише інспектуючи їх, а й регулярно телефонуючи активним мешканцям багатоповерхівок. А також запевнює мешканців «Нових домів», що від продажу будівлі 19-ї поліклініки на проспекті Героїв Сталінграду вони не постраждають. Обіцянка не закривати метро також відповідає реноме «господарника», котрий  опікується комфортом, насамперед, містян і якістю життя у Харкові.

До речі, ініціатором продажу поліклініки виступив концерн «АВЕК» Олександра Фельдмана, який віддав приміщення банку для погашення боргів. Більше того, у концерні прямо заявили, що змушені піти на цей крок через «бажання міської влади знищити» основний бізнес Фельдмана – ринок «Барабашово». Залишається лише гадати, що ж рухало бізнесменом: тверезий фінансовий розрахунок чи бажання вдарити по Терехову, який не відмовився від планів Кернеса розрізати «Барабашово» дорогою. Тим більше, що із Добкіним у Фельдмана складається більш конструктивний діалог.

Новина про продаж поліклініки з’явилася у розпал офіційно неоголошеної передвиборчої кампанії. Занепокоєння мешканців району є абсолютно прогнозованим. І той, хто зможе «врятувати» поліклініку, - заробить політичні бали. Терехов запевняє, що місто домовлятиметься із новим власником будівлі щодо продовження оренди.

Зараз Добкін, на відміну від Терехова, не особливо активно працює із темою міського господарства. Михайло Маркович відпрацьовує уже звичне для нього амплуа «політичного дисидента» і «борця з режимом». Більше того, цього тижня яскраво стала проявлятися обрана технологами Добкіна стратегія «боротьби проти Авакова».
У «джинсових» публікаціях, замаскованих під «незалежну аналітику», головним опонентом Добкіна виставляють не Терехова, який балотуватиметься в мери, а голову МВС Арсена Авакова.

Розрахунок, очевидно, простий: обидва, і Терехов, і Добкін, харків’янами сприймаються як соратники Кернеса. Аваков, на відміну від покійного мера, високих рейтингів у місті наразі не має, але залишається одним із найвпливовіших людей у країні. Позиціонуючи себе як «ворога Авакова», Добкін намагається підняти власну політичну вагу. Й очевидно, сподівається, що харків’яни голосуватимуть не лише за «друга і наступника Кернеса» (яким для багатьох може виявитися саме Терехов), а «проти ворога Кернеса Авакова».

Свій порядок денний Добкін відпрацьовує системно: дає інтерв’ю (цього тижня знову побував у Наташі Влащенко на ахметівському каналі «Україна»), регулярно з’являється в медведчуківському Youtuу-каналі «Перший незалежний» і не забуває про електронні ресурси. Розгін по сайтах і Telegram-каналах «новини» про те, що «СБУ підготувала Добкіну підозру», відбувався небезкоштовно. Адже колишньому меру потрібен образ гнаного, але незламного борця.

Знову "Металіст" і нові санкції РНБО 

Цієї п’ятниці Рада національної безпеки і оборони провела уже традиційне вечірнє засідання і ухвалила новий пакет доволі цікавих рішень.Зокрема, було накладено «максимальні» санкції проти 19 компаній, що володіють ліцензіями на користування надрами, насамперед на газовидобування. На відміну від санкцій проти Віктора Медведчука і Тараса Козака, ці санкції не пов’язані з наявною у спецслужб інформацією про фінансування тероризму. СБУ мотивувала свої рекомендації тим, що діяльність цих юридичних осіб, що отримали ліцензії на видобуток газу, зокрема у Харківській і Полтавській областях, але видобутку не здійснюють, загрожує національній безпеці. Не виключено, що ліцензії будуть відкликані, і ними зможе скористуватися державне «Укргазвидобування».

Одразу ж виникло закономірне питання: кому саме належать ці компанії? Секретар РНБО Олексій Данілов уникнув прямої відповіді. І на самому засіданні ім’я власника не називалося: він фігурував як неназваний «громадянин Росії».

Там, де немає офіційних відповідей, одразу ж з’являються неофіційні версії від «обізнаних джерел». Неабиякий резонанс спровокувало згадування імені бізнесмена Павла Фукса. Товариш покійного Геннадія Кернеса сьогодні знайшов спільну мову із Ігорем Тереховим і Арсеном Аваковим і не жалкує епітетів для Михайла Добкіна. 
Першим про причетність Фукса до підсанкційних компаній згадав колишній депутат і журналіст, а нині звичайний член Наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко. Щоправда, посилаючись на ЗМІ. ЗМІ, у свою чергу, посилаються на Лещенка.
Сам Фукс наполягає, що стосунку до жодної з юридичних осіб з підсанкційного списку немає. І посилається на дані реєстрів, де серед бенефіціарів компаній його ім’я не згадується.

Під персональні санкції РНБО цього разу потрапила ціла купа посадовців часів Януковича, включно із ним самим. Колишній генпрокурор Віктор Пшонка, експрем’єр Микола Азаров, екс-голова МОН Дмитро Табачник, колишні народні депутати та міліціонери, що зрадили Україну в Криму і Донбасі. Є в цьому списку і Сергій Курченко, власник ПАТ «ФК «Металіст». Команди, яку сьогодні обіцяють відроджувати Ігор Терехов і колишній президент клубу Олександр Ярославський.

До речі, цього тижня Київський районний суд скасував арешт коштів «Металіста», який було накладено у 2017 році. Йдеться про майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг та на промисловий зразок. Це рішення відкриває шлях до викупу прав на символіку клубу в Курченка.

Автор: Сергій Жуков.