Начальник Східного територіального управління НГУ генерал-майор Олег Сахон розказав, чому Національна гвардія України залишається "під патронатом" МВС, чим НГУ відрізняється від Збройних Сил України і що нацгвардійці охороняють у Харкові.

— Чи досі «знімають» у Нацгвардію чи вже все йде цивілізованим шляхом? Як ви думаєте, цей «мем» допоміг вам свого часу із «промоцією» чи досі заважає?

— По-перше, я здивований, що такі випадки взагалі були на Харківщині. Особисто мої принципи такі –ми самі повинні розібратися в собі і прийняти рішення щодо захисту Батьківщини, бо вона в нас одна єдина. На момент проведення мобілізації і комплектування підрозділів Нацгвардії дивовижно
було те, що навіть мої родичі з Білорусі, які намагалися приїхати на весілля моєї доньки, розповідали, що на кордоні з Україною, мовляв, «знімали з потягів чоловіків, формували з них колони, які потім доставляли у військкомати для комплектування підрозділів Національної гвардії України». Це, на мій погляд, нісенітниця. Є законна процедура призову в армію. По-друге, процес формування Національної гвардії у 2014 році був досить важким, люди були зневірені, майже в кожного була своя трагедія. 

Кожен по-різному готував себе до захисту Батьківщини. Це питання не двозначне для мене особисто, а в когось воно викликало занепокоєння, бо декларувати певні речі це одне, а виконувати їх і носити в собі патріота – це вже зовсім інша справа.

В умовах сьогодення ми забезпечуємось людськими ресурсами територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки тільки на добровільних засадах. Не зважаючи на те, що досі збережено принцип служби за призовом, з 2014 року Нацгвардія зробила величезний крок щодо
набору військовослужбовців за контрактом, бо це основа основ сучасної армії, якщо ми ведемо мову про новітні стандарти підтримання обороноздатності нашої країни.

— У чому місія Нацгвардії? І чому вона має підпорядковуватися саме Міністерству внутрішніх справ, а не Міноборони?

— Я особисто вважаю, що Національна гвардія – це війська внутрішнього спокою. В законі про НГУ чітко визначено, що це військова організація з правоохоронними функціями. Саме ці функції і відрізняються від задач Збройних сил України, чиє головне завдання, як складової сектору безпеки, захист держави від зовнішньої агресії. Національна ж гвардія в системі внутрішніх справ здійснює превентивні заходи щодо дотримання конституційного ладу, підтримання законності і порядку, як правоохоронний орган. Я переконаний, що це цілком справедливе і обґрунтоване місце нашої структури в секторі внутрішньої безпеки держави. Разом з тим, маємо прецедент російської збройної агресії. З метою ведення спільних дій щодо нерозповсюдження її вглиб України підрозділи Національної гвардії одні з перших долучалися до Збройних сил України, навіть входили в оперативне
підпорядкування, їм ставилися бойові завдання в 2014-15 році. І це абсолютно вірно, бо командир на полі боя має бути один. 

— Які стратегічні об’єкти, про які можете розказати, охороняє Нацгвардія у Харкові і в Україні? Які при цьому повноваження нацгвардійців?

— Про конкретні стратегічні об’єкти я говорити не буду, бо не даремно вони носять таку назву, а до їхньої охорони і їхньої діяльності прикута прискіплива увага. Але можу сказати, що в структурі Національної гвардії є підрозділи і частини, які займаються охороною атомних електростанцій,
підприємств, які забезпечують обороноздатність нашої країни, органів державної влади і самоврядування. Такі об’єкти є і в Харкові і в області.

Підрозділи, які забезпечують їх охорону і оборону, підготовлені, навчені, в них чітко визначені функції і на сьогоднішній день вони зі своєю задачею справляються на 100%. Повноваження військовослужбовців визначені у законі України про Національну гвардію України. У керівних документах для службового користування чітко прописані можливості, завдання стосовно
охорони і оборони об’єктів визначено порядок відбиття нападу, повітряного спостереження та інше. Закон України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» дозволяє військовослужбовцям у крайньому випадку навіть застосовувати зброю. Чатовий, під охороною якого
знаходиться об’єкт, має право застосовувати її без попередження у разі явного нападу на нього або на об’єкт. Як показує харківський досвід, якби в 2014 році дещо по-іншому ставилися до недоторканості таких об’єктів, можливо, ми би не допустили розвитку тих подій, які відбувалися навесні.

— У яких ситуаціях надзвичайного характеру на території Харківської області Нацгвардія брала участь?

— Жодна катастрофа або надзвичайна ситуація не лишається без участі підрозділів Національної гвардії України. Стосовно Харківщини, напевно, найнебезпечніша така ситуація в області сталася у березні 2017 в районі населеного пункту Балаклія. Тоді на території військового складу
Міністерства оборони виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів.

Вже зранку наступного дня підрозділи харківських військових частин Нацгвардії виїхали на місце події. Військовослужбовці Східного ОТО забезпечили швидку евакуацію населення, збереження майна громадян, не допустили випадків мародерства, розкрадання державного майна, виконували заходи з охорони громадського порядку разом із підрозділами Національної поліції України.

— Вас не ображає, коли НГУ називають «маленькими збройними силами Арсена Авакова»? І чому це не так? Ви поділяєте думку про те, що Нацгвардія має залишатися під патронатом МВС? Що про це говорить європейський досвід?

— Знаєте, що мені подобається у нас в державі? Це те що демократія у нас не просто вислів, а це реальність сьогодення. У нас не Росія, не Білорусь, кожен вільно висловлює свою думку, може навіть в таких спосіб натякнути на особливість існування певних політичних фігур. Насамперед
хочу сказати, що у нас достойний міністр і достойний командувач, у нас складні завдання, які ми виконуємо.

Національна гвардія має потужний технічний і людський потенціал для виконання цих завдань. Без сумніву, та гвардія, якою вона є сьогодні – це результат роботи керівництва міністерства
і Національної гвардії. Протягом семи років міністр опікується і питаннями забезпечення, і професійного розвитку структури, і її майбутнього, і це дає результат. Якщо гвардією буде керувати Верховна Рада, а такі спроби в історії, як ми знаємо, були, то ми втратимо можливість швидко приймати рішення і оперативно реагувати на критичні ситуації. Національна гвардія замислювалася як правоохоронна структура, яка забезпечує конституційність у країні, демократію і нормальне життя цієї країни. Ми бачимо досвід сусідів, де правоохоронні органи є інструментом реалізації власних інтересів і
владних амбіцій, мені б не хотілося, щоб Національна гвардія стала якимось чинником узурпації влади, а механізм її застосування прописаний в законах України.

Стосовно європейського досвіду, то аналогічні Національній гвардії України структури таких європейських держав як Італія, Іспанія, Франція, Португалія – вони також знаходяться в системі Міністерства внутрішніх справ щодо правоохоронної діяльності. До речі, у 2017 році Національній
гвардії України (НГУ) було надано статус члена Асоціації сил жандармерії і поліції країн Європи і Середземного моря в статусі військової установи (FIEP). Взаємодія і обмін досвідом в рамках цього членства, безумовно, наближає Нацгвардію до демократичних норм і стандартів провідних країн
світу.

— Дехто стверджує, що Нацгвардія нібито не присутня на Донбасі. Чому це не так і в якому випадку контрактники з Харкова можуть потрапити у зону проведення ООС?

— Ні для кого не секрет, що досі триває російська агресія і ми маємо Операцію об’єднаних сил в Донецькій і Луганські областях. Специфіка завдань Національної гвардії України полягає в тому, що ми забезпечуємо тилові смуги проведення ізоляційно-обмежувальних, спеціальних заходів певного характеру і, так, наші підрозділи там є. Відповідно до рішення Президента, Верховної Ради України, документів Генерального штабу, Національна гвардія виконує завдання на другій-третій лінії оборони, ми маємо безліч задач із надання допомоги органам місцевого самоврядування.

Військові частини, які дислокуються на постійні основі в районі Операції об’єднаних сил, виконують функції з конвоювання і охорони підсудних, охорони громадського порядку. Нещодавно було прийнято рішення щодо залучення підрозділів для несення служби в містах Дружківка, Костянтинівка і Краматорськ. Тож, ми розширяємо зону своєї діяльності, взаємодії з Національною поліцією, і мені здається, що це правильний напрямок діяльності. Ми повинні показати громадянам України, які проживають на підконтрольній території, що законність і порядок підтримується представниками правоохоронних структур на Донбасі так само, як і в інших регіонах України.

Військовослужбовці за контрактом виїжджають у район проведення Операції об’єднаних сил у складі своїх підрозділів, по визначеним завданням у визначені райони несення служби. Тривалість перебування у відрядженні коливається від двох до чотирьох місяців, після чого військовослужбовці
повертаються до місць постійної дислокації і їм надається час для відпочинку.

— Сім років тому Харків урятував від «ХНР» вінницький «Ягуар». Чи правильно я розумію, що міністр з Харкова зробив усе, щоби у разі загрози йому не довелося шукати підмоги деінде для свого міста?

— Мені здається, що міністр як великий патріот України зробив все, що від нього залежало, щоб втримати ситуацію у двохмільйонному місті і не дати можливості розповсюдження "руського миру" на захід нашої країни. Так, це було дуже нелегко – переконати військовослужбовців полку спеціального призначення, які тільки повернулися з Майдану, в тому, що є час для зализування ран, а є час подумати про Батьківщину. Переконати їх в тому, що Україна одна єдина і треба її рятувати саме тим людям, які присвятили своє життя обов’язку захищати країну від ворога і агресора. Завдяки Арсену
Авакову, генералу Степану Полтораку, генералу Юрію Аллерову в короткий термін був знайдений підрозділ, який був найбільш боєздатний і міг виконувати такі задачі за призначенням. І вони цю задачу виконали, честь їм і хвала. За великим рахунком, вони захистили Слобожанщину і наш Харків.

— Що цього року з весняною кампанією? Чому план збільшено для області і чи зможете його виконати? Це тенденція на майбутнє – поступове зростання? Коли, на вашу думку, Україна наблизиться до контрактної армії?

— Чисельність призовників дещо збільшилася цього року на 600 чоловік, але це для всієї Нацгвардії. Це невелика цифра, бо основним напрямком нашої діяльності є робота з цивільним населенням щодо агітації проходження служби в НГУ, з тими ж строковиками щодо набору на контракт. На сьогоднішній день служба по призову ще існує, але з кожним роком, мені здається, чисельність строковиків буде зменшуватись в залежності від укомплектованості контрактниками частин і з’єднань. Перехід на контрактну основу – це складний процес і він не робиться за 5-10 років.

Ми повинні розуміти, що це стратегія, яка наповнюється інтелектуальним сенсом, економічними і фінансовими ресурсами, новітніми зразками озброєння і техніки, новими формами ведення збройної боротьби і багато іншого. Цей шлях непростий – але така перспектива є, тому що професійна
армія – це якість, яка дає змогу економити бюджетні кошти і ефективно розподіляти свої можливості по загрозам, що існують в країні. Взагалі я переконаний – служба в Національній гвардії – це привілей, тож приходьте до нас, спробуйте наш хліб і залишайтеся з нами, бо Нацгвардія – це велика родина!

— Які чоловіки потрібні Нацгвардії? І що НГУ може запропонувати вмотивованим?

— Ми боремося за розумного, вмотивованого, фізично розвинутого призовника, який розуміє, що це досвід і це обов’язок. Поєднання мотивації, бажання розвиватися і досвіду формує громадянина, людину, яка здатна потім зробити крок вперед, реалізувати себе як у військовому, так і у цивільному
житті. Ми також формуємо у хлопців повагу до закону. Тож, якщо юнак фізично підготовлений, зможе витримувати психологічні навантаження, готовий без страху поратися зі зброєю, самовдосконалюватись і навчатись новому – вам дорога до нас. А ми обов’язково допоможемо.

Що стосується служби за контрактом, то вона передбачає можливість отримання військової освіти, вирішення житлового питання, це і надання гуртожитків, і компенсація за оренду житла, і безкоштовне харчування за рахунок держави, і, безумовно, перспектива кар’єрного росту.