Перемога Джамали на Євробаченні висвітлила унікальність відносин з РФ

Малопомітно для українських ЗМІ пройшла інформація про взаємне ставлення громадян України та РФ у контексті нашої перемоги на Євробаченні-2016.

У цьому контексті окремої уваги заслуговує факт взаємного ставлення більшості громадян України до РФ і навпаки, яке проявилося в позитивних результатах голосування за представників наших держав. Тут варто наголосити, що між Україною та РФ точиться війна – безвідносно до того, як це офіційно називається. Тим не менше, народи обох держав висловися за позитивне ставлення до їх представників на конкурсі. Тут, між іншим, висвітлився ще один факт – розбіжність переконань суспільства і влади, оскільки оцінки народів явно протилежні офіційним оцінкам. У зв’язку з цим, наприклад, важко собі уявити, щоби в 1943 році польське, чи радянське, чи французьке суспільство позитивно висловилося б за будь-якого представника Німеччини.

З одного боку, така взаємна підтримка українського і російського народів під час війни дивує і свідчить про унікальність відносин. З іншого – це свідчення ментальних змін нашого суспільства. А ментальність змінюється набагато довше, ніж ідеологічні переконання чи декларації влади.

Отже виходить, що необхідно працювати, окрім інших напрямків, над зміною ментальності нашого народу. При цьому слід мати на увазі, що результати роботи на цьому напрямку наступлять набагато пізніше, ніж період існування владної команди. І чим раніше починати цю роботу, тим раніше можна прогнозувати її результати. Наразі ми пожинаємо плоди радянсько-кремлівської пропаганди. Хоча, ми вже пережили окремі започаткування ментального відродження нації. Зокрема: відновлення пам’яті про голодомор, позитивних оцінок Холодного Яру, УПА, роль І.Мазепи тощо. Черговий раз живемо у період декомунізації.

А те, що після оголошення результатів конкурсу, з навколокремлівських кіл лунає істерика, можна пояснити просто: Джамала її перемогою вибиває чи не єдиний російський надуманий аргумент про хунту в Україні, адже вона не тільки не є етнічною українкою, а представляє кримсько-татарську національну меншину (що спростовує російську тезу про націоналізм). Більше того – походить з Криму, який ніяк не в’яжеться із «жидо-бандерівською Україною». При цьому є громадянкою нашої держави з великої букви, як і більшість українського суспільства.