Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Незворотні втрати культури. Чому в Харкові не зберігають пошкоджені обстрілами пам'ятки?

Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
У місті консервують поодинокі обстріляні будівлі, інші продовжують руйнуватись.

У Харкові понад 170 пам'яток культури постраждали через війну. Такими були дані Мінкульту на кінець 2023 року. Але щодня кількість розбитих об'єктів культурної спадщини збільшується. 

Останнім часом більшість російських ракетних ударів по Харкову припадають на середмістя, де сконцентровано найбільше пам'яток архітектури. Столітні будівлі руйнуються, але не лише від ворожих обстрілів, а й він непродуманих дій комунальних підприємств, які розбирають завали. Два роки повномасштабної війни вони досі не мають чітких інструкцій — як саме треба працювати з пам'ятками.

Елементи культурної спадщини повезли на смітник

Цього тижня росіяни двома ракетами обстріляли історичний район Залопань і спричинили там чималі руйнування — пошкодили понад 20 будівель, з них п'ять пам'яток місцевого значення та 19 об'єктів історичної забудови. Більшість будинків на Благовіщенській були зведені ще в XIX столітті, і, навіть якщо не мають статусу охоронного об'єкта, містять автентичні фрагменти свого часу: цегляні стіни, дерев’яні перекриття і сходи, старовинну штукатурку на стінах. Комунальники швидко привели вулицю до ладу і зараз, через два дні після обстрілу, вивезли все сміття. Але разом зі сміттям, як часто в таких випадках, на звалище потрапили старовинні цінні елементи.

вулиця
Вулиця Благовіщенська після ракетного удару. Фото: KHARKIV Today

"Вивозиться автентичний матеріал. А натомість треба в місті створити окремий майданчик, куди могли б вивозити рештки з таких будівель — це донорський матеріал, який потім можна використовувати на інших об'єктах, бо автентичну цеглу 19 сторіччя буде дуже важко знайти.  Те, що було на цьому тижні — там масштабних втрат для культурних цінностей не було. Але якщо це буде не типова сіра забудова, а визначна пам'ятка, то у комунальних служб  буде такий самий підхід, і втрати будуть незворотні —  конструкцій, декоративних елементів, які потім буде неможливо відновити", — розповів KHARKIV Today архітектор-реставратор Віктор Дворніков.

Як приклад такого необережного поводження з пам'яткою архітектури він наводить протиаварійні роботи на Сумській, 43. Будинок 1903 року пошкодила російська ракета, потім під час аварійних робіт від нього відірвали елементи автентичної кладки.

За словами архітектора, така ситуація склалася не лише в Харкові, а й в інших містах України. Причина - відсутність регламенту та покрокової методології роботи з об'єктами культурної спадщини для працівників комунальних підприємств.

Пам'ятки руйнують із 2014 року

Таку методологію для всіх комунальних підприємств України, які працюють на пошкоджених об'єктах історичної спадщини, мали б розробити в Міністерстві культури. Архітекторка Катерина Кублицька та її колеги зверталася з відповідною пропозицією до Мінкульту неодноразово, але марно. Спеціалісти навіть розробили та надали в різних редакціях своє бачення методики обстеження культурних пам'яток, але на офіційному рівні його так і не ухвалили.

"Будь-яка комунальна чи державна служба діє за власними вказівками і правилами. Культурна спадщина для них — такий самий об'єкт, як і всі інші. Тому потрібно створити перелік об'єктів культурної спадщини і регламент, що у випадку їхнього пошкодження потрібно робити. Зараз чіткого алгоритму дій не існує. З 2014 року Мінкульт його ніяк не продумував, а в нас війна з 2014 року, і увесь цей час страждають пам'ятки, було втрачено об'єкти культурної спадщини, і ніхто нічого не робив", — пояснила Катерина Кублицька KHARKIV Today.

цегла
Цегла зі старих будинків могла б знадобитись для реставрації пам'яток. Фото: KHARKIV Today

Втративши надію якось вплинути на Міністерство, архітектори та реставратори почали працювати з місцевими органами влади. Основне прохання — включати до групи комунальних працівників, які працюють над розбором завалів, професійних експертів з культурної спадщини. В ХОВА погодилися розробити регламент.

"Департамент культури Харківської області заявив, що вони будуть розробляти пакет документів, але це низова ініціатива, яка йде не від Міністерства. Вже тут на місцях приймають рішення, щоб можна було зберігати культурну спадщину", — каже Катерина Кублицька.

Ще одне необхідне рішення — спеціальне місце для зберігання елементів пошкоджених пам'яток, які  ті самі експерти у складі груп комунальних підприємств відшукуватимуть на місцях ракетних ударів. Для реставрації в майбутньому вони були б дуже корисні — адже старовинну цеглу чи деревину дуже важко знайти.   

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.