Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

07 Серпень, 2020 - 18:49

Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Губернська аптека в Різдвяному провулку

Будівля, що збереглася до наших днів, спершу була аптекою, а потім стала садибою.

Перша аптека була побудована кам'яною будівлею ще за указом Петра I в 1710-і роки, вона розташовувалася біля стін Покровського монастиря. Діяльність цієї першої аптеки поки не знайшла відображення в краєзнавчій літературі. У другій половині XVIII століття вона не використовувалася за призначенням, а до 1767 року ця будівля була передана товариству обивателів міста Харкова. Розібрали її, бо була ветхою і старою, в 1810-і роки, а громада отримала дворове місце на розі Старомосковської вулиці і Михайлівської площі.

Перша губернська аптека відкрилася в Харкові в 1778 році в Залопанській частини міста в кварталі між Великою Різдвяною (Конторською) і Катеринославською вулицями, набережною річки Лопань і Різдвяним провулком. Спочатку це була дерев'яна будівля, що не подходила за стандартами того часу під аптеку. Новий кам'яний будинок побудували до 1787 року за проєктом губернського архітектора Петра Антоновича Ярославського. Це був двоповерховий кам'яний будинок з підвальним поверхом, де зберігалися певні медичні препарати. Другий поверх був значно менше першого і призначався для зберігання лікарських трав.

Бывшая аптека, затем усадьба Масловича
Колишня губернська аптека, потім садибний будинок Масловича, дворовий фасад. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today, 2020 год

До спорудження будівлі був причетний завідувач аптекою Петро Федорович Піскуновський, який займався не тільки аптекою, а й вирощуванням лікарських трав на особливому городі. Його ім'я залишилося на картах Харкова у вигляді Піскуновської левади, Піскуновської вулиці та провулку.

У 1822 році будівлі губернської аптеки належали Наказу громадської опіки, але незабаром аптеку перевели на Сабурову дачу. Колишні будівлі і весь квартал, де розташовувалися служби, виставили на продаж. Це був ласий шматочок в самому центрі міста на початку центральних вулиць, та й ціна його була вагомою, так що більшості бажаючих доводилося тільки облизуватися. Купив "аптечний квартал" харківський літератор, байкар і видавець, потомствений дворянин Василь Григорович Маслович, який отримав мільйонний спадок від свого покровителя Іони Познанського.

Маслович володів вельми пристойним будинком на початку Великої Німецької вулиці, правда, тісним для його великої бібліотеки, колекції картин і скульптур, але на той момент палац Масловича в маєтку Гієвка Харківського повіту, під Люботином, ще не був добудований.

Байкар забажав перебудувати  будівлю аптеки, що природно, адже спочатку це була громадська споруда, а він купив її в якості житлового садибного будинку. Його П-образна форма стала прямокутною, були влаштовані парадні сходи з дворового фасаду, а головний вхід з боку Різдвяного провулка був закладений, замість нього влаштований віконний отвір. Над старою частиною з'явився повноцінний другий поверх, а також одноповерхові прибудови ліворуч і праворуч. У лівій, зі сторони Різдвяного провулку, зробили вхід до будівлі і ганок, які до наших днів в первозданному вигляді не збереглися.

Після смерті Василя Масловича в 1841 році Гієвка і міська садиба на місці колишньої губернської аптеки переходить у володіння його сина, губернського секретаря Миколи Васильовича Масловича. Отримавши багату спадщину, син залишив службу, був видавцем, власником книгарні, здавав в оренду лавки. Побудував кам'яні служби фасадом по Конторській вулиці.

На фотографії Василя Досекіна "Вид з Університетської гірки" ми бачимо садибу Миколи Масловича у всій красі. Білосніжний садибний будинок — колишня губернська аптека — височить, виділяючись серед інших забудов. Раніше цю фотографію датували то 1874- м, то 1879-м роком, однак, знаючи тепер які перебудови відбувалися в цій садибі, ми можемо впевнено говорити, що майстер виконав її не пізніше 1870 року.

Вид с Университетской горки на усадьбу Масловича, фото В. Досекина, не позднее 1870 года
Вид з Університетської гірки на садибу Масловича, фото В. Досекіна, не пізніше 1870 року

У 1871 році Микола Маслович вирішив надбудувати над бічними одноповерховими крилами другий поверх. Проєкт надбудов виконав архітектор Андреа Томсон. У 1872-1873 роках Маслович побудував усередині двору новий кам'яний флігель, а в 1874 році — одноповерхову кам'яну лавку, що виходить фасадом на Лопанську набережну. У 1875 році на розі Катеринославської вулиці і Лопанської набережної були зведені нові кам'яні лавки, а всередині двору — нова дерев'яна кухня.

Проект надстройки второго этажа на усадебный дом Масловича, 1871 год
Проєкт надбудови другого поверху на садибний будинок Масловича, 1871 рік. З фондів Державного архіву Харківської області

До 1877 року обставини змусили Масловича виставити дворове місце по Катеринославській,1 на продаж, придбав його колезький радник Карл Ернестович Буркевіч. Сам Микола Васильович Маслович переїхав в свій новий будинок по Мироносицькій вулиці, служив мировим суддею, а у вільний час готував до видання праці свого батька.

Новий власник не зачепив тільки флігелі, що виходять фасадом на Конторську вулицю, і кам'яний будинок — колишню аптеку в Різдвяному провулку. Всі інші будівлі були знесені, і замість них побудований існуючий до наших днів кам'яний триповерховий з підвалом будинок за проєктом київського архітектора Олександра Шіле.

Залишається додати, що, незважаючи на численні втрати на фасадах, будівля колишньої губернської аптеки, перебудована Василем Масловичем в садибний будинок, збереглася до наших днів і знаходиться по Клубному провулку № 4.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.