Оксана Сироїд: «Президент не мав наміру зробити Росію відповідальною»

13 октября 10:57
Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5
Загрузка...

Фото: Константин Чегринский/KHARKIV Today

Минулого тижня Верховна Рада отримала у першому читанні законопроект із складною назвою "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях", який скорочено називають "Про реінтеграцію Донбасу".

Порушення теми про деокупацію Донбасу - дуже болюча рана для України. Законопроект було подано в рекордні терміни: 4 жовтня зареєстровано у ВР, а вже 6-го - відправлено на розгляд до комітету, який блискавично рекомендував його ухвалити. Здавалося б, завершення війни і деокупація української території мали б об'єднати депутатів, але цього не відбулося. Чому - розказала народний депутат "Об'єднання "Самопоміч", віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

– Оксано Іванівно, минулого тижня Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про реінтеграцію, особливості політики для окупованих територій». Які загрози він становить для України?

– Було проголосовано за два рішення: одне як Закон «Подовження особливого статусу для окупованого Донбасу». Це рішення було ухвалене 16 вересня 2014 року в парламенті за зачиненими дверима, із вимкненим табло, без камер, під тиском президента. У цьому рішенні була низка небезпек для територіальної цілісності і збереження України. Там є особливий статус – фактично ті повноваження, яких не має жодний регіон України з призначенням своєї поліції, суддів, прокурорів. Це пов’язано з повноваженнями фактично укладати міжнародні угоди. Крім того, гарантується звільнення від відповідальності всіх тих, хто причетний до окупації.

– Йдеться про амністію?

– У тому і річ, що це – не амністія. Бо амністія – це коли засудили, а тоді амністували. А це взагалі звільнення від відповідальності, бо навіть забороняється переслідування цих осіб, навіть не можна відкривати проти них кримінальні провадження. Дія цього закону про особовий статус мала закінчитися 18 жовтня 2017 року. І його хотіли продовжити начебто для того, щоб підтримати накладені на Росію санкції, які накладали наші партнери. Як на мене, це видається щонайменше принизливо для нашої дипломатії. Хіба ми не мали достатньо аргументів продемонструвати, що за три роки цього закону Росія не зробила жодного кроку назустріч для того, щоб цей закон запустити? Треба було просто виконати безпекову частину Мінських домовленостей і начебто цей закон міг діяти. На жаль, президент і парламент зайняли іншу позицію, тому парламент був зґвалтований у такий спосіб, і це рішення було проголосоване. Це рішення є страшнішим за так звані харківські угоди, «закони 16 січня», тому що наслідки його, якщо закон буде запущений, будуть руйнівні для України.

– Чим новий законопроект загрожує Україні?

– Це так званий проект Закону «Про реінтеграцію, особливості політики для окупованих територій». І начебто президент заявив, що цей закон мав визначити статус тих територій як окупованих. «Самопоміч» два роки наполягала на визнанні факту окупації і її наслідків. Упродовж цих двох років президент і коаліція постійно нам заперечували, що ми ніколи цього не визнаємо, бо це або загострить ситуацію, або там наші люди – з різних міркувань. Але тут раптом з’являється закон про визнання начебто окупації. І що ми бачимо? Там немає головного. Коли ми наполягали на своєму законі, то наполягали на прийнятті таких норм, які б гарантували певні права для наших людей. Передусім тих, які постраждали від наслідків окупації, для наших солдатів. І також наслідки для Росії і її відповідальність за те, що вона вчинила окупацію. Росія має нести відповідальність за людей, які там є, за зруйновану інфраструктуру і так далі. Для цього треба було визначити і дату початку окупації, і території, які є окупованими. У президентському законі цього немає, відповідно ми можемо казати, що президент не мав наміру зробити Росію відповідальною згідно з цим законом.

– Що це означає на практиці й чим обернеться?

– А навпаки, якщо там не буде дат і чітких процедур, то Росія може сказати: а коли ми окупували і що? Тому це не є правдивою метою цього закону. А що є правдивою? Якщо подивитися законопроект, це буде досить очевидно. Навіть спочатку зміст, а потім на форму, як воно приймалося. По змісту можна сказати, що президент вирішив використати цю милозвучну ідею для того, щоб, передусім, відновити торгівлю з окупованими територіями, яка там прописана дуже чітко. Друге – і це надзвичайно небезпечно – це фактично норма, яка дозволяє президенту ліквідовувати органи місцевого самоврядування за умов воєнного стану. Причому якщо воєнний стан вводиться в одному місті, то зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування можна в іншому. Далі є ще одна велика – застосування Збройних сил у мирний час. Відповідно до Конституції і принципів міжнародного права і в принципі демократії, Збройні сили можуть застосовуватися у зв’язку із зовнішньою агресією. Є категорична вимога демократії не застосовувати Збройні сили у мирний час проти своїх людей. Це пов’язано з тисячолітньою історією, коли правителі мали спокусу застосувати силу проти внутрішньополітичних конфліктів. І ми спостерігали це на Майдані, коли Янукович хотів застосувати Збройні сили. Тільки завдяки тому, що вони були підпорядковані не виключно президенту, вдалося уникнути цією страшної ситуації. А зараз президент хоче у парламенту це право забрати і контролювати застосування Збройних сил. Це велика загроза для прав людини і демократії. Зрештою, президент хоче в такий спосіб ще й прикрити свою бездіяльність упродовж трьох років, адже він не приймав тих рішень, які від нього вимагалися: і про застосування Збройних сил, і про введення воєнного стану. І в такий спосіб відволікає увагу людей від тих проблем, які справді існують.

– Скажіть, чому це було зроблено саме зараз, яка природа цього поспіху? Через зустріч представника Держдепартаменту США по Україні Курта Волкера і представника Путіна Суркова (відбулася 7 жовтня у Белграді – прим. «ХН»)?

– Зустріч Суркова і Волкера – це привід, а причина в іншому. У тому, що Україна не має суб’єктності і, на жаль, українська влада не відстоює інтересів українських людей. Тому що як можна приймати рішення, які можуть загрожувати людям, яких ти представляєш? Хіба Сурков цього вимагає? Це те, чого прагне президент України, а депутати, як раби, це виконують.

– Які дати початку окупації потрібно, на вашу думку, вносити?

– Насправді вже є низка міжнародних актів і заяв України, які прив’язані до певних дат. І є об’єктивно ті дати, які свідчать про те, що Україна втратила контроль над певними територіями. Якщо йдеться про Крим, це 20 лютого 2014 року. Хто не пам’ятає, є медаль Росії за взяття Криму, датована. Для Донеччини і Луганщини – це той день, коли були фактично захоплені обласні державні адміністрації.

– Після прийняття законопроекту у першому читанні вноситься начебто чимало правок, у тому числі по Криму. Крім того, провладні депутати говорять про те, що закон у цілому буде прийнято дуже швидко. Як ви вважаєте?

– Ми не маємо довіри до цього парламенту, до цієї коаліції, тому що вже неодноразово було шахрайство, вчинене продовж другого читання, тому і реакція «Самопомочі» була жорстка від самого початку. Ми розуміємо, наскільки загроза є великою і є ймовірним шахрайство до другого читання. Але ми ретельно готуємо наші поправки, вони будуть стосуватися кількох принципових речей. По-перше, треба передбачити дати і всі наслідки, які є критичні для наших людей. Це зазначення відповідно до норм міжнародного права відповідальності Росії за наслідки цієї окупації і, відповідно, мають бути вилучені всі ті речі, які є загрозливими: посилання на Мінські домовленості, відновлення торгівлі з окупованими територіями, ліквідація місцевого самоврядування й узурпація президента стосовно застосування ЗСУ.

– Чому у цьому документі різниться статус Криму і Донбасу?

– Тому що Україна, на жаль, зайняла таку позицію. Часто я чую – о, ви хочете визнати окупацію Донеччини і Луганщини, ви хочете її відрізати. А статус окупованого Криму, який у нас є з 2014 року – це що, ми його відрізали? Тобто ми тільки визнаємо факт. Але ми якраз вимагаємо, що статус Криму і Донбасу для Росії відрізняється. Росія анексувала Крим і створює там свою військову базу, а Донбас хоче використовувати як важіль розвалу України. А для України і Крим, і Донбас мають абсолютно однаковий статус – статус окупованих територій, тому що Росія туди зайшла і не дає нам можливості здійснювати там свої суверенні повноваження.

– Як, на вашу думку, відбуватиметься голосування наступного тижня по цьому законопроекту – знов провладна коаліція голосуватиме вкупі з Опоблоком?

– Я не знаю, не володію цією інформацією. Мені важливо захистити державу і людей, а те, що є широка коаліція колишньої злочинної влади і нинішньої злочинної влади, це вже всі давно розуміють.

Инфографика KHARKIV Today

Парубий: На прогулах нардепов сэкономили три миллиона Замминистра обороны посадили под домашний арест
Перейти на главную страницу 2day.kh.ua Перейти на 2day Политика
Комментариев: 0